Варшава – місто пам’ятників. Тут знаходяться найкращі польські зразки монументальної скульптури та концепцій пам’ятників, а також дуже контроверсійні монументи в артистичному розумінні. У самому Середмісті є кілька тисяч пам’ятних знаків – меморіальних дощок, написів, повнорозмірних скульптур. Зазвичай, пам’ятники спонукають нас пам’ятати про історичний «зміст». На наступних вулицях ми бачимо постаменти, бронзові та вертикальні фігури, що дивляться на нас згори. Проте є й такі, з якими можна вступити в цікавий діалог. Давайте спробуємо знайти пам’ятники, які виходять за межі канону і розширюють історію іншими, не мартирологічними вшануваннями. Відвідаймо пам’ятники, які позитивно впливають на наш настрій, не нагадують про військову тематику і трагедії давніх часів, а представляють інший набір тем. Викликають посмішку при погляді на них.
Текст: Томаш Фудала

Йоанна Райковська, Пташеня. Дрізд співочий
Двометрове яйце дрозда співочого інтригує перехожих. Його блакитний колір, отриманий з порошкоподібних гірських порід, текстура виконана вручну художницею та чорно-фіолетові вкраплення спонукають людей підійти ближче. Прихований усередині механізм перетворює шкаралупу на мембрану гучномовця. Наблизивши вухо, чуємо записані звуки пташеняти. Поруч з яйцем – калюжа, в якій залюбки купаються голуби. Так працює хороший пам’ятник: озираємося навколо і починаємо думати про значення його символіки в місті навколо нас. Важко уявити міський простір без птахів. Крилаті мешканці Варшави супроводжують нас усюди: вони живуть у живоплотах, парках, на деревах і прилітають до нас, коли ми сидимо в кав’ярні. Яйце не є типовим пам’ятником одного конкретного індивіда,, але воно вказує на більш шимрокий контекст співіснування міста та природи. Без своєї екологічної системи місто було б непривітною пустелею. Без Вісли, урвища і парків важко уявити Варшаву. Яйце Райковської нагадує нам, що ми не ізольовані в місті, у нас є наші нелюдські сусіди. Скульптура не є типовим пам’ятником, але вписується в серію робіт художниці, які привертають нашу увагу до кліматичної катастрофи, тому яйце можна розглядати як пам’ять про екологічно різноманітний світ, який змінюється на наших очах.
Площа П’яти Кутів. На перехресті/gthtnbys вулиць Хмільної, Згоди, Шпитальної та Брацької.

Рафал Буйновський, Пам’ятник невротикам – Калюжа Оскара
Ви можете буквально наступити на цей пам’ятник, йдучи на прогулянку до парку Лазенки та Ботанічного саду. Але будьте певні, ніхто на вас не образиться. Це пам’ятник, присвячений складним емоційним станам. Можливо, вони теж заслуговують на увічнення в граніті? Коли наш життєвий комфорт порушують тривога, занепокоєння, розчарування або почуття провини, художник Рафал Буйновський радить зупинитися і подивитися на себе в круглій калюжі. Мистецтво часто зачіпає інтимні сфери існування. Тих, що витісняються масовою культурою та пропагованими в соціальних мережах моделями здорового тіла людини – споживача. Художники показують, що наша психіка і тіло можуть зазнавати інших станів, які є однаково важливими, як і добробут, і потребують нашої уваги.
Алея Уяздовських, біля велодоріжки між Агриколою та входом до Ботанічного саду.

Павел Альтхамер з Рафалом Журкєм, Романом Станьчакєм, Юлією «Матейком” Альтхамер та Брунонем Альтхамерем, пам’ятник Казімєжу Дейні
Один з найвідоміших польських футболістів XX ст. Казімєж Дейна підскакує на полі і збирається забити гол. Він мчить, як буря, скульптурна фігура динамізована і піднята на п’єдестал. Дейна ніби біжить над смугою газону, що нагадує хмару. Цей найкращий футболіст усіх часів представляв Польщу з 1968 по 1978 рік, а також мав міжнародну кар’єру у Великобританії та США. Він став одним із символів варшавського клубу «Легія», в якому грав більше десяти років, тому Варшава – підходяще місце для його пам’ятника. Дейна вважається одним з найвидатніших польських футболістів в історії. Скульптор представляє його як пласку фігуру, що буквально розпливається в очах у пориві гри на полі. Кольори та спосіб виконання скульптури нагадують об’єкти американського поп-арту. Зрештою, Дейна є фігурою масової культури, і встановлення його скульптури на Празі є проявом ширшої стратегії художника, спрямованої на проведення мистецьких заходів у своєму районі, які б інтегрували місцеву громаду. Він проводив майстер-класи з особами, яким загрожувало виключення («Пан Гума»), ініціював створення Парку скульптур на Брудно або створив неонову вивіску для місцевого Млечного бару («Бар Зомбковський»).
Скульптура, початково спроектована для вулиці Бжеської 16, тепер стоїть перед клубом “Офсайд” на розі вулиць Заокопової та Віленської.

Танцівниця. Вшанування польських артистів балету
Розташування пам’ятника на честь балету не є випадковим. Він знаходиться на задньому дворі Великого театру і прямо навпроти Комплексної балетної школи Романа Турчиновича на вулиці Мольєра. У такому театральному оточенні скульптура авторства Збігнєва Стануха почувається добре. Митець створив її на конкурс, у якому подолав жорстку конкуренцію – участь у ньому взяло аж 56 осіб. У 2016 році було представлено Танцівницю, яка вшановує всі покоління танцюристів, хореографів та педагогів. Скульптура відсилає до мистецтва початку 20 століття – часу, коли балет інтенсивно розвивався. Пам’ятник зображує танцюючу жінку в позі, що нагадує класичну арабеску. Ця танцювальна поза натхненна східними мотивами. Вона вимагає рівноваги, оскільки тіло стоїть на одній нозі, а інша відведена назад і випрямлена. Фігура справляє враження легкості та гармонійно поєднується із зеленим тлом задньої частини Оперного театру. Ініціатором встановлення пам’ятника виступила Фундація танцювального мистецтва. Це вже друга скульптура танцівниці у варшавському просторі. Найвідоміша знаходиться в розарії парку Скаришевського, авторства Станіслава Яцковського, і була представлена у 1927 році.
Вулиця Мольєра, позаду Великого театру

Маріан Конєчний, пам’ятник Яну Матейко
Пам’ятник створено з ініціативи Товариства охорони пам’яток. Автор варшавського «Nike» створив реалістичний, фігурний портрет найвідомішого польського історичного живописця 19 століття. Недбало обернений до перехожих, Матейко тримає в руках атрибути художника: палітру і пензель, але він також здається близьким до перехожих і до сучасного життя вулиці Пулавської. Пам’ятник не є ізольованим, а запрошує сісти на край постаменту. На краю вже сидить задумливий Станьчик, королівський блазень, відомий своїм гострим дотепом, персонаж Матейко, який з’являється на його картинах, на яких художник зазвичай зображає його замисленим над долею Польщі. Це місце, де відбуваються хореографічні перформанси сучасних митців. Пам’ятник, завдяки своєму парковому оточенню і низькому цоколю, стає улюбленим місцем мешканців. Тут навіть людина, яка вживає алкоголь, розташовується симетрично до Станьчика. Як ще можна повзаємодіяти з цим пам’ятником?
Вулиця Пулавська, Морське Око

Пам’ятник Щасливому собаці на Поле Мокотовське
«Щастя – це тепле цуценя», – казав герой коміксу «Фісташки» (“Peanuts”) американського карикатуриста Чарльза Шульца. Снупі – герой поп-культури, але у Варшаві є статуя Щасливого собаки, якому позував справжній пес: золотистий ретривер на ім’я Локат. Той, хто має чотирилапого улюбленця, може відвідати цього увічненого в бронзі та застиглого з піднятою мордою чотирилапого пса в парку на Поле Мокотовське. Парк слугує місцевим мешканцям за місце для вигулу, місце для прогулянок і є меккою для варшавської собачої спільноти. Однак, здається, що під час відкриття пам’ятника у 2004 році власне собаки були більше зацікавлені підготовленим для них їстівним тортом, аніж своїм бронзовим героєм. Ініціаторами встановлення пам’ятника була редакція журналу «Чотири Лапи», а його відкриттю передував парад собак.
Поле Мокотовське

ПРО АВТОРА:
Томаш Фудала (нар. 1980) – мистецтвознавець і куратор виставок, випускник Варшавського університету, автор текстів про архітектуру і мистецтво, працює в Музеї сучасного мистецтва у Варшаві, куратор Будинку Гансенів у Шуміні. Співзасновник фестивалю, присвяченого проблемам міста “Варшава, що будується” (з 2009 року). Отримав нагороду критиків ім. Єжи Стаюди та архітектурної премії мера Варшави за виставку “Спiр про вібудову Варшави”.

Варшава переважно є пласким містом – чудова новина для велосипедистів, але погана для всіх, хто хотів би зробити фото на пам’ять на тлі панорами міста. На щастя, є кілька будівель та штучних височин (а навіть одна природна), які дають таку можливість.

Варшавський уступ
Єдиний чітко видимий природний перепад висот у Варшаві – це не гора, а уступ. Перетинає місто з півночі на південь, більш-менш паралельно річці Вісла, досягає висоти до 25 метрів, і, прогулюючись вздовж нього, можна насолоджуватися послідовними видами на річкову долину та околиці, що знаходяться нижче. Один з найбільш вражаючих краєвидів відкривається з тераси біля Уяздовського замку. Звідси видно живописний канал у парку Агрикола, ліворуч – тенісні корти та стадіон “Легія”, вдалині праворуч – пілони мосту Сєкєрковського.
Місце доступне 24/7

Палац культури і науки
Oглядовий майданчик, розташований на 30-му поверсі палацу, на висоті 114 метрів над містом – є класичним туристичним об’єктом, але його слава цілком виправдана. Доки не буде запущено пункт у хмарочосі Varso Tower, жодне інше загальнодоступне місце не запропонує вид на такій висоті і з усіх боків світу. Між іншим, завдяки інформаційним дошкам, ти можеш пройти короткий курс з історії Варшави. Почни зі східної сторони і рухайся праворуч. Спочатку ти побачиш червоні дахи середньовічного Старого міста. З півдня відкривається вид на реліквії довоєнної забудови Середмістя, із заходу – на панораму сучасних хмарочосів, а з півночі видно модерністські багатоквартирні будинки серед зелені – це місцевість колишнього Північного кварталу, який під час війни був перетворений на гетто, а потім повністю зруйнований. Варто купити квиток онлайн і уникнути стояння в черзі до каси.
пл. Дефілад 1, вхід з вул. Маршалковської, щодня з 10:00 до 20:00, разовий квиток 20-25 злотих

Панорама Скай Бар
Це не найдешевше і не найспокійніше місце, аби випити напій, кава тут коштує 27 злотих, але за цю ціну ви отримуєте прекрасний вид на місто – від найвищих хмарочосів зліва через Палац культури до Національного стадіону праворуч. Варто завітати сюди до вечірнього скупчення людей, щоб уникнути черги.
Готель Марріотт, проспект Єрозолімський 65/79, відкритий щодня з 13:00, без квитків

Пагорб Варшавського повстання
Після Другої світової війни сюди звозили уламки зруйнованого середмістя. Так утворився пагорб заввишки 31 метр, який з часом густо заріс зеленню. На його вершині у 1994 році встановили монумент «Польща, що бореться». Під час останньої модернізації на схилах пагорбу було створено вражаючий парк, де збереглася напівдика зелень і були експоновані фрагменти уламків – арки, сходів, підлоги. З вершини відкривається вид у бік Середмістя, а в інший бік – зелена долина Вісли з димарями теплоелектростанції Сєкєрки.
Парк Акції “Буря”, вхід з вулиці Бартицької та AK Групи Північ, доступний 24/7

Копа Цвіла
Цей 20-метровий пагорб був насипаний у 1970-х роках ХХ століття з ґрунту та відходів будівництва житлового масиву Урсинув. Вважається, що назва пагорба походить від інженера Цвіла, який керував транспортуванням матеріалу, а будівельники надали йому спонтанну назву. З вершини відкривається панорамний вид на будинки Урсинова та Служева. Спочатку тут функціонував гірськолижний підйомник, але швидко занепав. Однак у парку внизу зберігся один із символів району – бетонна скульптура Ришарда Стриєцького «Хлопчик на коні», встановлена в 1977 році.
Парк Романа Козловського, доступний 24/7

Офісна будівля Forest
Ця тераса розташована не на вершині хмарочоса, а на даху його нижньої частини, але має кілька переваг: вона зелена, безкоштовна і дозволяє поглянути на Середмістя з півночі.
Forest, вул. Бураковська 14, пн-пт: 8:00 – 18:00, вихідні 8:00 – 21:00, вхід вільний. Ліфт біля рецепції ліворуч від входу

Сад БУВ
Будівля університетської бібліотеки є іконою постмодерністської архітектури кінця 90-х років ХХ ст. Приваблює не лише просторими читальними залами, але й першим у Варшаві і донині найкрасивішим зеленим дахом, розташованим на висоті 16 метрів над вулицею. З доріжок, романтичних провулків, альтанок і лавок можна милуватися видами на Прагу, Віслу і Середмістя.
Бібліотека Варшавського університету, вул. Добра 56/66. Сад працює щодня протягом всього року, але дах лише з квітня по жовтень, з 8:00 до 18:00, влітку до 20:00, вхід вільний

Музей Варшави
Виставкові зали музею, розташовані у взаємопов’язаних історичних будівлях, створюють справжній лабіринт, а численні сходи, сходинки та рампи не полегшують орієнтування, але на найсильніших та найнаполегливіших чекає винагорода на останньому поверсі – оглядовий майданчик з чарівним видом на дахи та вежі Старого міста. На жаль, ліфта на самий верх немає, а сходи круті, тому це місце доступне не для всіх.
Ринкова площа Старого міста 28-42, відкрита в години роботи музею, квиток: 7-10 злотих або входить у вартість вхідного квитка до музею

Chopin Taras Cafe
Oстанній тренд в Instagram і TikTok, це вид з цієї маленької тераси на даху кам’яниці . Хмарочоси і Палац культури здаються звідси на відстані витягнутої руки. Увечері тут відбуваються концерти (за квитками і без).
вул. Смольна 14, працює щодня 14-22, вхід без квитків

Сєкєрковський міст
Гуляючи центром Варшави, може скластися враження, що хмарочоси розташовані хаотично. Лише здалеку вони утворюють вражаюче скупчення. З тротуару та велодоріжки на північному боці мосту Сєкєрковського відкривається прекрасний, віддалений вид на центр Варшави, обрамлений буйною зеленню, що росте на берегах Вісли. Більш ліниві можуть вибрати якийсь з автобусів, що курсують через міст, але автобус не зупинятиметься, щоб ви могли зробити фотографію!
Доступно 24/7

ПРО АВТОРА:
Гжегож Пьонтек – письменник, публіцист, дослідник архітектури та історії Варшави. Співавтор утопічної ідеї зведення штучних гір навколо міста – “Гори для Варшави”. За свої книги, такі як “Найкраще місто у світі” (про відбудову Варшави) або “Обіцяна Гдиня”, отримав цілу низку нагород

Варшавська вулична торгівля, столичні ринки та базари – дешево купити, дорого продати, або ж і ні, але завжди можна подивитись. Де ще, як не на столичних ринках, проявляється дух міста і сила духу його мешканців! Про цей специфічний ринковий етос і фольклор, щедро збагачений варшавською говіркою, писали письменники, співали пісні. Там здавна сходилися всілякі типи людей, від елегантних до кишенькових злодіїв. Саме тут вирувало товариське та емоційне життя, пили і їли, а малі фортуни зростали та зникали. Частина легендарних базарів вже не існує, інші змінили свій характер, пристосувавшись до вимог нового міського життя. Продовжують з’являтися нові місця: вишукані зали зі здоровою їжею, виробами ручної роботи та фуд-корти. Зростає мода на локальні гаражні крамнички. Місто живе на базарах!

Хала Мірoвcька (Хале Міровське)
У XIX столітті в багатьох європейських містах задля прогресу намагалися «цивілізувати» вуличну торгівлю, забезпечити гігієнічні умови та комфорт для покупців і продавців. У цей період побудовано цегляні зали-близнюки з величними фасадами, де можна було орендувати ятки. Так є і донині.
Східна частина комплексу, або Хала Гвардії, після різних пертурбацій була перетворена на сучасну гастрономічну зону. У західній будівлі, відомій як Хала Міровська, відчуємо старий характер ринку, особливо на прилеглих територіях, оскільки ятки розповзлися за мури будівлі. Тут зможемо придбати смачні овочі, фрукти та інші продукти харчування. Не можна також забути про так звану «квіткову алею», де цілодобово, в будь-яку пору року, можна придбати красиві букети, оберемки квітів та інші флористичні композиції. Іноді варто просто помилуватися цими кольоровими експозиціями. Про те, що навколо залів все ще вирує життя, свідчать також дрібні торговці та торговки. Тут якийсь ландшафт, там черевик без пари та інші дивовижні знахідки. Але інколи трапляються і скарби.
площа Міровскі 1, працює щодня, окрім неділі, з 7.00 до 18.00, “квіткова алея” (деякі кіоски) – 24/7

Базар РyжицЬкого або «Рyжиц»
Легендарний базар на Празі має ще довшу історію, ніж зали на Мірові. Хоч він і розташований під відкритим небом, але колись був якщо не найважливішим базаром столиці, то принаймні найбарвистішим. Саме тут, виходячи, можна було купити власні документи, вкрадені при вході, або втратити свій статок, граючи в так звані «три карти». Крім того, на базарі можна було придбати товари, іноді, можливо, «вживані», але іноземного походження, що було привабливим, особливо за часів ПНР. Після 1989 року і переходу до капіталізму торговці з Ружича все важче витримували конкуренцію з новими великоформатними магазинами. Зараз тривають спроби ревіталізації, з’являються нові павільйони, а в них – кілька магазинів вінтажного одягу. У «старій» частині переважним асортиментом є урочисте вбрання у наступному розрізі: хрестини-причастя-весілля-похорони, у фасонах, що не є ані актуальні, ані позачасово модними. Проте, варто провести там трохи часу, послухати неквапливі розмови старших продавців і продавчинь, в яких все ще можна почути трохи «празького говору». До того ж, тут все ще можна скуштувати легендарні страви: пизи та флякі з Ружица!
вул. Таргова 54, працює щодня, окрім неділі, з 6.00 до 17.00

Базаp на НамисловсЬкiй
Базар з’явився на місці колишнього комплексу басейнів на вулиці Намисловській багато років тому. Зараз це, мабуть, найбільш анархічне і неотесане дитя вуличної торгівлі у Варшаві. Вже тривалий час ходять чутки про його закриття та відбудову на цьому місці міського центру відпочинку. Проте, кожні вихідні, з трепетом емоцій і невпевненістю в тому, чи відбудеться базар, з самого ранку туди стікаються натовпи людей. А вибирати є з чого: від антикваріату, нового і вживаного одягу до продуктів харчування, свіжих і «трохи прострочених». Є також сюрреалістичні та концептуальні об’єкти (я чула про продавця, який одного разу пропонував лише один предмет: малярський пензлик, вкритий ще свіжою фарбою для стін). Там є овочі та фрукти з кошика та інші товари з різним ступенем легальності. Я не рекламую, тільки інформую і вірю у ваш споживацький здоровий глузд.
вул. Намисловська 8, працює в суботу та неділю з самого ранку до пізнього пополудня

Стaдioн X-лiття – Ярмарка Європа
Це символ сучасного варшавського вуличного підприємництва та посттрансформаційного розмаху. Символ, якого вже не існує, бо замість стадіону X-ліття тепер є Національний стадіон, а ярмарок Європа остаточно припинив своє існування у 2011 році. А був це базар над базарами, місто в місті, світ глобальної торгівлі в двох словах, який процвітав на початку 90-х років. ХХ століття в центрі столиці нашої посткомуністичної країни.
Напевно, було б легше перерахувати, чого там не можна було купити, ніж описати майже нескінченний асортимент доступних товарів та послуг. Та ще й торговці – мультикультуралізм у небачених для нашої країни масштабах, десятки національностей і мов. У тому числі найбільша на той час національна меншина столиці – в’єтнамці, з усією торгово-гастрономічною інфраструктурою, що, здавалося б, живцем перенеслись з країни походження.
У часи розквіту ярмарку близько півмільйона людей заробляли на життя своєю працею на ньому. Деякі любили це місце, інші ненавиділи, але всі ходили і купували. Кінець діяльності ярмарку на стадіоні X-ліття поклав футбольний чемпіонат Євро-2012 і необхідність будівництва нового об’єкту.

Базар на БакаларсЬкiй
Цей базар остаточно розквітнув після 2010 року, коли частина купців переїхала сюди зі стадіону X-ліття. Можливо, він розташований не так центрально, і до району Влохи доведеться вже «вибратись», але однозначно варто. Сьогодні це, мабуть, найбільш мультикультурний базар, де можна зустріти, серед інших, торговців з Африки, Кавказу і, звичайно, В’єтнаму. Так звана «нігтьова вулиця», підсвічена неоновими і світлодіодними рекламами, вже стала символом цього місця. До того ж, тут знаходяться найкращі в місті магазини з азіатською їжею та чудові бари і ресторани. Їдеш в «Італію»*, а опиняєшся набагато, набагато далі.
Базар на Бакаларській – це теж цікаве архітоктонічне поєднання. З одного боку – сучасна зала, спроектована Архітектурною майстернею Олександри Васильковської, а з іншого – старі ятки, складені з усього, що було під рукою, – приклад стабільної тимчасовості та духу «нульових відходів». Серед пропонованих товарів переважає текстиль і взуття з Китаю, але вони теж утворюють мальовничі каскади і кургани достатку, немов з іншої географічної широти.

*слід правильно відмінювати назву району: до Влохув, але так і проситься, щоб тут посилатися на сонячну Італію

вул. Бакаларська 11, базар працює щодня з 6:00 до 17:00 ( зокрема й у неділю), ресторани в халі: з 11:00 до 21:00

Базар Барахолка на Колі
На базар барахолку на Колі їздять вранці, бажано близько 8.00. Так кажуть старі варшавські мисливці та мисливиці за скарбами, які регулярно туди навідуються. Це найцікавіше місце для тих, хто шукає антикваріат і старовинні дрібнички. Тут ви знайдете старі картини, гравюри, скульптури, годинники, скло, кераміку та безліч інших предметів з історією або ж без неї. Звичайно, на все це можна витратити цілий статок, але також можна відшукати якісь недорогі дрібнички, і тут, безумовно, варто поторгуватися.
вул. Обозова 99, працює в суботу та неділю з 6:00 до 15:00

Базар Олімпія
В головній частині можна знайти стандартне «все»: деякий одяг, німецьку хімію, фрукти, овочі та інші продукти харчування, в той час як бічні «провулки» (сильно багнисті після дощів) – це найкращі «мисливські ділянки» для мисливців за скарбами. Цінний антикваріат тут навряд чи можна знайти, а от мотлоху – вдосталь. Розкладені на ковдрах, картонних коробках чи інших тимчасових «прилавках», предмети чи фрагменти витягнуті з різних закутків і водночас утворюючи незрівнянні мікросвіти. Іграшки в різних станах, електроніка з епохи підкорення космосу, предмети культу, кухонне «напевно знадобиться»…. «Олімпія» – це базар навіть не другого, але третього і п’ятого шансу для всіх цих покинутих кимось предметів. Не дивуйтеся, якщо ви захопитеся сентиментами і принесете додому платівку, яка не грає, або якусь іншу дрібничку сумнівної краси.
вул. Гурчевська 56/60, працює в неділю з 6:00 до 15:30

Біобазар та Ринок Сніданків
Місця, які пульсують найсвіжішими тенденціями міського життя, також варто відвідати. Саме тут процвітають нові тенденції свідомого споживання та проведення дозвілля. Рекомендуємо дві перевірені ініціативи.
У ретельно відреставрованій фабриці Норблін знаходиться БіоБазар – найстаріший органічний ринок Польщі з понад 60 кіосками та бістро. Тут можна придбати безліч свіжих овочів та фруктів, а також продукти з надійними екологічними сертифікатами. Також тут можна перекусити. Можна надихнутися.
Цікавою пропозицією є також Ринок сніданків, який у вихідні дні запрошує на Жолібож (субота) та Мокотув (неділя). Тут можна не тільки спробувати місцеві страви та страви з різних куточків світу, але також можна зайнятися йогою або послухати живу музику. Ринок дуже дружній до дітей, а настрій «просто класний».
БіоБазар Фабрика Норбліна, вул. Желязна 51/53, працює: вівторок – п’ятниця: від 10.00 до 18.00, субота: від 7.30 до 16.00
Ринок сніданків: Сквер Шмяла/ал. Войска Польського на Жолібожі та Сквер АК ГРАНАТ на Мокотові, працює в різний час

ПРО АВТОРКУ:
Анна Чабах -народилася 1980 р. Мистецтвознавиця, кураторка виставок, авторка та редакторка текстів, організаторка культурних подій. Працювала у столичних арт-галереях, зокрема галерея Кліми Бохеньської, Art NEWmedia та галерея Студіо. У 2014-2018 роках разом із Зузанною Сокальською була співзасновницею галереї Monopol. Зараз живе і працює в Щецині. Трохи сумує за Варшавою.

У публічному просторі Варшави дуже багато мистецтва. Гуляючи містом, звертайте увагу на спуски з мостів, сходи, віадуки – там напевно причаїлися стріт-арти і графіті. Монументальні мурали можна побачити майже скрізь, але їх найбільше скупчення знаходиться на Празі, Мокотові, Середмісті та Урсинові. Обов’язково відвідай парки при художніх установах, наприклад, Крулікарня, Центр сучасного мистецтва Уяздовський замок, оглянь нові житлові комплекси, такі як Жолібож Артистичний. І насамперед, дозволь собі дивуватись!

Парк скульптур на Брудно
Сучасний парк скульптур між багатоповерхівками! Парк скульптур ініційований у 2009 році митцем Павлом Альтхамером, Управлінням району Таргувек та Музеєм сучасного мистецтва. Щороку тут з’являються нові скульптури, інсталяції або ж проводяться заходи за участю мешканців та мешканок району. Серед трав і дерев ви знайдете роботи провідних польських і зарубіжних митців, зокрема, райський сад, золотого ангела, вивіску Брудно, наче у Голлівуді, сплющену решітку з арматури або гімнастичну драбину. У літній сезон рекомендуємо завітати на камерну вечірку біля «Чайного будиночка», найменшого будинку культури у Варшаві, розташованого в скульптурі! Це гарне місце, щоб провести час разом. Путівник по парку ти знайдеш тут: https://park.artmuseum.pl.
Таргувек: вул. Кондратовіча / вул. Ходецька

Маурицій Гомуліцький: Światłotrysk (Світлові бризки)
Кемпа Потоцька – це місце, де можна мило і приємно провести час. У південній частині парку з’явився неон під назвою «оранжад», і задоволення, здається, прибуло. Все це завдяки Маурицію Гомуліцькому, митцю, пов’язаному з Жолібожем, який своїми роботами приносить радість, колір і легкість у публічний простір. Неон слід оглядати з настанням темряви, бажано з пляшкою оранжади в руці. Звідси можна вирушити в коротку подорож до бульварів Вісли . Прямуюючи до Гданського мосту зверни увагу на чотири бетонні скульптури, розташовані в траві. Рухаючись до центру міста і минаючи Гданський міст, поверни голову – тоді не пропустиш неон «Приємно тебе бачити». Більше варшавських неонів шукай на вулицях міста та в Музеї неону на вул. Мінська 25, у приміщенні фабрики «Сохо».
Жолібож: парк Кемпа Потоцька

Стіна іподрому на Служевцу
Мекка варшавської графіті-сцени. Стіна іподрому на Служевцу довжиною 1,5 км є найстарішою (і найдовшою!) легальною галереєю графіті в Польщі. Незважаючи на різноманітний рівень графіті, це місце вважається таким, де повинен малювати кожен поважаючий себе графіті-художник. У 2022 році тут з’явилися роботи на підтримку України та засудження війни.
Урсинув, вул. Пулавська 266

Дієго Мієдо, Великий Гусак
Дієго Мієдо, художник, який виріс на вулицях Неаполя, наповнив його стіни характерними персонажами з потрісканими носами. У Варшаві разом з дітьми району Прага він реалізував гігантський мурал, на якому серед зелені дерев зображений дуже великий гусак та різні усміхнені істоти і тварини. Мурал є автентичною та креативною протиотрутою комерційній рекламі. Інші празькі мурали можна знайти, зокрема, на вул. Панєньска 3 ( Каяки), вул. Таргова 20 (Діра у стіні), вул. Мала 8 (Храм), вул. Ядовська 7 (Prz_szłość), на задньому дворі вул. 11 Листопада, (Заглембє стріт-арту) або в околицях вокзалу Варшава Всходня.
Прага-Пулноц: вул. Бжеська 16

Пам’ятник Русалці
Русалка з мечем і щитом є офіційним символом Варшави – вона зображена на гербі міста, а легенда про варшавську русалку є важливою для ідентичності Варшави. У місті встановлено багато її постатей, але та, що стоїть на набережній Вісли, мускулярна і андрогінна, на думку багатьох, найкраще відображає характер міста. Модерністська статуя, завершена у 1939 році скульпторкою Людвікою Нітчовою, створена за зразком дівчини-скаута і поетеси Христини Крахельської, яка трагічно загинула п’ять років по тому під час Варшавського повстання, що надає пам’ятнику ще одного виміру. Русалка є гарною відправною точкою для прогулянки бульварами Вісли. Щодня біля неї можна зустріти тисячі дитячих візочків, туристів, бігунів та велосипедистів.
Середмістя: вул. Вибжеже Костюшковське (біля Свентокшиського мосту та станції метро Центр науки Коперник)

Йоанна Райковська: Вітання з Єрозолімських алей
Що в центрі міста робить 15-метрова штучна пальма? Інсталяція мисткині Йоанни Райковської є одним з перших об’єктів сучасного мистецтва, який так широко обговорюється у польському публічному просторі. З 2002 року супроводжує варшав’ян і варшав’янок у повсякденному житті та святкових заходах, в яких бере активну участь, одягаючи різні «костюми» (хоругви, прапори, арафатку, чепчик медсестри). Залежно від зацікавленості, її можна розглядати або як міського овода, або як хранительку єврейської історії цього місця.
Середмістя: рондо генерала Шарля де Голля

Українська галерея
У 2018 році до 27-ї річниці незалежності України у Варшаві було створено галерею, яка через мурали розповідає про схожість культур і традицій України та Польщі. Митці та митчині з обох країн малюють, серед іншого, постаті, важливі для обох культур (наприклад, Анна Різатдінова, українська гімнастка, дворазова чемпіонка світу) або учасників Революції Гідності. На задньому плані ми побачимо українські петриківські розписи та орнаменти польської болеславської кераміки.
Жолібож: віадук на вул. Зигмунта Сломінського навпроти Гданського вокзалу у Варшаві

Павільйони
Павільйони – це осередок вечірок у центрі міста. Окрім невеликих барів, доступної та культової в’єтнамської їжі, тут представлена історія вуличного мистецтва Варшави, що накопичувалася роками – залишки старих наклейок та трафаретів, все більше комерційних муралів та дві добре збережені роботи: мурал 2009 року бельгійського художника Роа із зображенням сплячих ведмедів, що притулилися один до одного, та темна трафаретна композиція групи Monstfur (чотири роботи на електричному ящику).
Середмістя: вул. Новий Свят 22/28

Tim Etchells: All the Things
Неподалік Центрального вокзалу, біля приміщення Школи, яка є інклюзивним культурним центром у Середмісті, британський художник і письменник Тім Етчеллс створив неонову вивіску «All the Things which Could Happen Next», що означає «Все, що може статися далі». Вночі позначає центр міста красивим червоним сяйвом. Ознайомтесь з програмою Школи: театральні заходи, кулінарні майстер-класи, концерти, зустрічі, спільні посиденьки у внутрішньому дворику та практикування мистецтва бути разом і діяти.
Середмістя, вул. Емілії Плфатер 31

Марія та Казімєж Пєхотка: Бєлянська мушля
Ця бетонна скульптура була створена у 50-х роках ХХ ст. як елемент модельного дитячого майданчика для нового житлового масиву. Її автори – Марія та Казімєж Пєхотка, архітектори житлових комплексів, збудованих тут у 50-60-х роках минулого століття. В 2018 році завдяки зусиллям громадськості скульптура була відреставрована, а серія професійних косметичних процедур повернула Мушлі зовнішній вигляд, що нагадує оригінал. Це чудове місце для дозвілля, як для старших, так і для молодших, а також гарний привід прогулятися чарівними Бєлянами.
Бєляни: дитячий майданчик на перехресті вулиць Скальбмерська та Кульчицька

ПРО АВТОРКУ:
Олександра Літоровіч – культурологиня, президентка Фонду Puszka, дослідниця вуличного мистецтва та мистецтва у публічному просторі. Засновниця Міжнародного конкурсу FUTUWAWA на найкращі ідеї для Варшави майбутнього, співавторка проєкту стосовно варшавських площ: www.placewarszawy.pl. Авторка книги про субкультуру хіпстерів. Співавторка багатьох дослідницьких проєктів. Викладає на аспірантській програмі «Міста і метрополії. Урбаністичні студії» в Інституті досліджень публічного простору та в School of Ideas USWPS.

Варшава любить Віслу! Настільки, що Вісла є дев’ятнадцятим неформальним районом Варшави. Місто поступово наближалося до річки завдяки, серед іншого, створенню тут нових інституцій, будівництву вісляних бульварів, а також невтомній і низовій роботі любителів річки та активістів, які пробудили загальноваршавську свідомість унікальності Вісли. Cкладається з близького до природного характеру русла річки та двох різних, але взаємодоповнюючих берегів: лівий – облаштований і сповнений міського життя, зокрема нічного; правий – заповідник біорізноманіття, місця проживання птахів, місце для відпочинку на пляжах та рекреації серед зелених насаджень. Відвідуючи точки на карті, рекомендуємо ознайомитися з обома її сторонами – пройтися віслянськими бульварами та празькою стороною, пішохідною та велосипедною доріжкою, або переплисти Віслу на каяку – варто зазирнути на сайт громадського проєкту https://kajakwstolicy.pl, де опубліковані пропозиції перевірених маршрутів, а також є зручна можливість бронювання спорядження.
Королева польських річок зберігає сліди загубленого регіону під назвою Ужече. Це культурна спадщина олендерів, тобто фризів, фламандців і голландців, які, будучи менонітами, втекли від релігійних переслідувань наприкінці 16 століття. Вони почали заселяти і меліоровувати землі вздовж течії Вісли, які поляки так і не змогли приборкати. На Саській Кемпі можна знайти поодинокі, оригінальні, дерев’яні будиночки олендерів. Відстежувати залишки цієї цікавої культури – захоплююче заняття. А між тим також досліджувати власні віслянські місця та несподіванки вздовж всієї довжини річки у Варшаві.

Університетська бібліотека
Одна з найулюбленіших сучасних будівель Варшави. Аби користуватися фондами та комфортними навчально-робочими місцями, потрібен читацький квиток. Проте бібліотека Варшавського університету – це також і відкриті до вільного відвідування простори – внутрішній пасаж з кав’ярнями та виставками, і одне з найкрасивіших місць на карті столиці (у тому числі й оглядових!) – сад на даху. Тут ти можеш відпочити з видом на Віслу та панораму міста. Якщо все ще прагнеш сучасної архітектури та науки, то за кілька кроків звідси знаходиться популярний Центр науки «Коперник» з насиченою програмою виставок та подій, Планетарій і … черговий дах у цьому районі, на який варто і можна потрапити!
вул. Добра, 56/66

Міські пляжі
У Варшаві можна позасмагати або влаштувати пікнік на одному з численних міських пляжів. Кожен з них має свій неповторний характер: розташований у центрі, піщаний і популярна «Понятувка» (правий берег Вісли, під історичним мостом Понятовського), нещодавно відновлений, сповнений зелені «Романтична» (вул. Рихновська 15), розташований неподалік зоопарку пляж «Празька» з прекрасним видом на Старе місто; а також пляжі на Саській Кемпі, Жолібожі, Вілянові і… це ще не кінець списку! На декількох з них можна безкоштовно переправитися поромом через Віслу, взяти напрокат каяк або посмажити барбекю у спеціально відведеному місці. Більше інформації: https://dzielnicawisla.um.warszawa.pl

Освітній павільйон «Камінь»
Любиш зелень і природу? «Камінь» саме для тебе! Це місце активності з просвітницьким характером, яким можуть насолодитися молодь та дорослі. Серед іншого, тут відбуваються навчально-польові уроки про природу, екологічні майстер-класи, а також прогулянки слідами надвіслянських тварин і рослин. Тут можна орендувати обладнання для екскурсій (наприклад, біноклі, лупи), а також скористатися матеріалами, необхідними для занять, наприклад, глиною або насінням квітів. Також зверніть увагу на саму будівлю та її прилеглу околицю, які були відзначені багатьма архітектурними конкурсами. «Камінь» є чудовою відправною точкою для дослідження навколишніх надвіслянських луків, пляжів і прибережних лісів, спостереження за фауною, флорою і грибами міста.
Узбережжя Пуцьке 1

Музей на Віслі
Музей сучасного мистецтва, в очікуванні своєї постійної резиденції на площі Дефіляд, реалізує програму виставок та зустрічей на Віслі у білому павільйоні, спроектованому Адольфом Крішаніцем. Ця тимчасова резиденція прикрашена муралом Славоміра Павшака. Художник, серед іншого, натякає на американський науково-популярний серіал «Космос», де людина була зображена в широкій перспективі, як громадянин Землі та посол життя. Окрім експозиційного простору, в музеї знаходиться кав’ярня, книгарня та невеликий освітній центр, а будівлю оточують тераси для організації дозвілля на свіжому повітрі.
вул. Вибжеже Костюшковське 22

Сауна Вісла
Плавучою сауною, пришвартованою в порту Черняковський, можна користуватися протягом усього року. Сауна має просторне вікно, крізь яке можна дивитися на порт, а також терасу для відпочинку, занять (наприклад йогою), засмагання або… моржування в снігу взимку. Безкоштовно скористатися об’єктом можна в ранкові години та у першій половині дня, попередньо зареєструвавшись за посиланням: https://saunawisla.pl.
Черняковський порт

Приємно тебе бачити
Приємно тебе бачити, новий сусід, мешканка, гість, туристка! Вам завжди раді у Варшаві! Такий позитивний і відкритий меседж несе в собі неонова вивіска авторства Маріуша Левчика на Гданському мосту. Неонові вивіски, колись дуже популярні у Варшаві, знову повертаються. Дізнатися більше про їхню історію та сьогодення можна у Музеї неону за адресою: вул. Мінська 25, у приміщенні Soho Factory.
Гданський міст

Скульптури над Віслою
У 2015 році Фонд Bęc Zmiana оживила зелений, спокійний Жоліборзький берег Вісли чотирма бетонними скульптурами. На траві бульварів були створені: «Щілина» Лукаша Яструбчака, «Splendor Solis» Якуба Войнаровського, «Ікар» Яна Сукєнніка та «Гірка» Мауриція Гомуліцкєго. Завдяки їм можна: зазирнути в тріщину в землі, перевірити котра година, посидіти на левітуючій лавці і притулитися до вугра.
Гдиньське узбережжя, на північ від Гданського мосту

Мультимедійний парк фонтанів
З травня по вересень тут щодня відбуваються дива! Якщо ти любиш динамічну музику, світлові шоу та величезні фонтани, і якщо тебе не лякає натовп людей – це місце для тебе! Парк фонтанів користується популярністю як серед сімей з дітьми, так і серед молоді. Там панує дружня атмосфера. Кожного сезону головною темою вистави є одна з варшавських легенд. Історія, відображена у вигляді лазерної анімації, розповідається приємним для слуху закадровим голосом. Миготіння різнокольорових підсвіток фонтанів супроводжується музикою. Вистава триває близько 20 хвилин. Вхід вільний. Порада: через гучну музику маленьким дітям та людям, чутливим до звукових подразників, може знадобитися вдягнути беруші або сісти подалі від динаміків.
Сквер 1-ї танкової дивізії, біля підніжжя Старого міста

Гнійна гора
Колись варшавське сміттєзвалище, сьогодні – мальовничий оглядовий майданчик. Звідси відкривається вид на правий берег Варшави та бульвари над Віслою. Саме звідси можна побачити, наскільки різняться правий і лівий береги Вісли. Рекомендуємо відвідати місце на заході сонця!

Сходинки
Тобто бетонні сходи вздовж лівого берега річки. Популярне місце зустрічі молоді з усього міста. Як тільки настає гарна погода, починається весна – сходинки переповнені, особливо вечорами і теплими ночами. Про них співають репери та створюють музичні твори. Сходинки мають власний профіль в Фейсбук та Інстаграм. Всі про них знають.

ПРО АВТОРКУ:
Олександра Літоровіч – культурологиня, президентка Фонду Puszka, дослідниця вуличного мистецтва та мистецтва у публічному просторі. Засновниця Міжнародного конкурсу FUTUWAWA на найкращі ідеї для Варшави майбутнього, співавторка проєкту стосовно варшавських площ: www.placewarszawy.pl. Авторка книги про субкультуру хіпстерів. Співавторка багатьох дослідницьких проєктів. Викладає на аспірантській програмі «Міста і метрополії. Урбаністичні студії» в Інституті досліджень публічного простору та в School of Ideas USWPS.

Старе місто для наймолодших

Район Старого міста, в народі відомий як Старувка. Варшава була заснована в середньовіччі, а перші ознаки поселення на цій території датуються IX століттям. Резиденцією польських королів стала у XVI столітті, коли король Сигізмунд ІІІ Ваза переніс столицю з Кракова до Варшави і жив у побудованому для нього Королівському замку. З того часу Варшава почала розширюватися і зараз займає майже 520 км2 по обидва боки Вісли. Старувка була повністю зруйнована під час Другої світової війни. Завдяки її мешканцям та архітекторам вона була успішно відбудована. Варшавське Старе місто внесено до списку Світової спадщини ЮНЕСКО і є місцем, яке найбільше відвідують туристи, що приїжджають до Варшави з усього світу. Це також місце, з яким пов’язано багато легенд та міських історій.
Текст: Катажина Домагальська, Національний інститут архітектури та урбаністики

Музей Варшави
Ідея накопичення знань про Варшаву зародилася наприкінці XVIII століття, за часів правління останнього польського короля Станіслава Августа. Лише у ХХ столітті було засновано інституцію варшавістики, тобто вивчення історії та культури Варшави – у 1936 році як Музей давньої Варшави, філіал Національного музею. Сьогодні, як самостійна установа, Музей Варшави розміщується в 11 будинках Старого міста, а також має свої філії: Музей Друкарства, Музей Аптеки, Музей Волі, Музей-меморіал Пальміри, Корчакіанум та Музей Варшавської Праги. Тут ви дізнаєтеся про історію Варшави, розказану всіма можливими способами! Музей має насичену програму для дітей та молоді, організовує заходи та прогулянки Варшавою.
Ринок Старого міста 28-42

Варшавська Русалка
Напівриба-напівжінка є символом Варшави і зображена на гербі міста. Русалка опікується містом. Вона хоробра і часто зображується з мечем у руці та щитом. Статуя Русалки, яка зараз стоїть на Ринковій площі, є копією оригіналу, який був створений у зв’язку з будівництвом першого сучасного водогону у Варшаві в 1851-1855 роках, і який зараз знаходиться в колекції Музею Варшави.
Ринок Старого міста

Годинник і кам’яниця «Під Левом»
На фасаді будинку можна побачити двох жінок, які несуть воду, та барельєф лева. Художниця Зофія Стриєнська намалювала їх у 1928 році. Також там є сонячний годинник. Спробуєш дізнатися, котра година?
Ринок Старого міста 13

Будинок з мозаїкою
На фасаді будівлі зображені діти, що граються, наприклад, хлопчик у смугастому вбранні або дівчинка, що гойдається. Також там є художник, котрий малює портрет. Неподалік знаходиться вулиця Рибацька, тому на мозаїці також є фігури, пов’язані з водою. Чи вдасться тобі їх відшукати і, можливо, попозувати тут для фото?
вул. Мостова 9, 9а

Галерея скульптур під відкритим небом
Тут знаходяться скульптури, виконані художником Збіґнєвом Малешевським. Можливо, серед різноманітних форм знайдеш тварин або предмети, зачаровані в камінь.
вул. Бугай 15/17 поруч з Кам’яними сходками

Будинок-зерносховище
Вулиця Бжозова до XVIII століття називалася просто «між зерносховищами». Вела вздовж оборонного муру, від Гнійної гори, яка тоді була міським сміттєзвалищем, до вулиці Мостової. Зерносховища – це будівлі, які використовувалися для зберігання зерна. Вони мають круті дахи з вікном, через яке вантажі зерна перевантажувалися на човни і кораблі, що прямували по Віслі до інших міст.
вул. Бжозова 12

Скульптура ведмедя біля костелу Єзуїтів
Митець Ян Плерш створив фігуру ведмедя у XVIII ст. За легендою, це зачарований принц, який чекає на своє кохання, щоб повернути собі людську подобу.
вул. Свєнтоянська

Королівський замок
З XVI століття був резиденцією органів влади І Речі Посполитої: короля і сейму. У 1926-1939 роках був резиденцією Президента Республіки Польща. Спалений і розграбований німецько-фашистськими військами в 1939 році і повністю зруйнований ними в 1944 році. Відбудований зусиллями громадськості у 1971-1984 рр. Сьогодні це музей з історичними королівськими кімнатами та сучасними експозиціями.
Замкова площа 4

Музей Марії Склодовської-Кюрі
У цьому будинку народилася геніальна хімікиня і фізикиня, лауреатка двох (!) Нобелівських премій. Завітай до нині діючого тут музею і дізнайся більше про її життя та досягнення. Тут ти побачиш колекцію оригінальних нотаток і листів Марії Склодовської-Кюрі, а також фотографії, документи та особисті речі, що належали вченій та її родині.
вул. Фрета 16

Колона Сигізмунда
Неможливо не помітити на Замковій площі масивну колону, увінчану статуєю чоловіка з мечем і розп’яттям. Пам’ятник вшановує короля Сигізмунда ІІІ Вазу, який переніс королівську резиденцію з Кракова до Варшави у 1596 році. Це популярне місце зустрічей – легко призначити зустріч під колоною!
Замкова площа

Панорама Старого міста
Костел Святої Анни є одним з найпопулярніших місць для проведення церковних вінчань у Варшаві, а також є оглядовим майданчиком з чудовою панорамою міста.
Краківське передмістя 68

А в околицях обов’язково відвідайте:

Віслянські бульвари
Кілька кілометрова прибережна набережна, де можна ходити пішки, їздити на велосипеді, кататися на роликах уздовж річки або просто гратися на піску невеликих пляжів. Найбільше дітей збирається на дитячих майданчиках з фігурами віслянських риб. Влітку на інший берег річки можна переправитися на водному трамвайчику.

Мультимедійний парк фонтанів
Вечорами тут можна побачити незвичайне шоу з використанням води, світла і звуку. Вистави проходять щоп’ятниці та щосуботи у травні, червні та липні о 21.30, у серпні о 21.00 та у вересні о 20.30. Взимку замість води танцюють світлові струмені, а у вихідні дні головний фонтан перетворюється на різнокольорову анімовану скульптуру.
Сквер 1-ї бронетанкової дивізії Війська Польського

Сад на даху бібліотеки Варшавського університету
Будівля має дуже цікаву форму, а на даху – мальовничий сад та оглядові майданчики, з яких можна споглядати річку Віслу та панораму центру Варшави. Це один з найбільших і найкрасивіших садів на дахах в Європі. Розташований на висоті 16 метрів над землею і займає площу 2 000 квадратних метрів.
вулиця Добра 56/66

Центр науки «Коперник»
Тут можеш доторкнутися до науки та поставити питання. Можеш поекспериментувати і побачити, як влаштований світ та як діють винаходи, які вигадує людина. Обов’язково відвідай надсучасний Планетарій, а для спостереження за вечірнім та нічним небом достатньо лише зеленої зони, що прилягає до річки.
вул. Вибжеже Костюшковське 20

Немає такого поняття, як типова варшавська міська площа, так само, як немає єдиної Варшави. Площі столиці, просторово різноманітні, сповнені потенціалів і вад, дозволяють нам пізнати місто не/ідеальне, суб’єктивне, несподіване, а також відчути його буденність і святковість. Пропонуємо прогулятися 11-ма з них.

Пательня
Це місце характеризується тимчасовістю і просторовим безладом – зокрема, тут знаходяться павільйон із входами в метро, численні сходи, і підпірна стіна з входом до підземного пішохідного переходу. Жвава розв’язка, що з’єднує транспортні маршрути: трамваї, автобуси, підземну залізницю та метро. Простір, адміністративно не позначений як площа, але діючий як площа, нерепрезентативний, але жвавий, хоча і позбавлений малої архітектури, лавок і зелені. Демократичне місце – тут ми натрапимо на пересувний костел для бездомних, підпишемо петицію, купимо квіти або рукавички, побачимо мурал, послухаємо гру на стільцях і візьмемо участь у демонстрації. Або просто призначимо зустріч «на пательні».

Площа Дефіляд
Площа крайніх емоцій, яку обговорюють і ставлять під сумнів знову і знову. Площа – літописець міста, що пам’ятає і формує історію та сьогодення Варшави. Її визначають не лише розміри та наявність Палацу культури і науки, але й повсякденне життя – культурні та мистецькі заходи, цікаві заклади (Бар Студіо, Кафе Культурна, численні театри, КІНОТЕКА), озеленений шматок центральної ділянки, вулики на терасах, автобусний паркінг, місце пам’яті, тимчасова гастрономія, неподалік Свентокшиський парк, який так залюбки відвідує молодь. Варто побачити площу такою, якою вона є зараз, з усіма її атрибутами та контрастами (бетонізація, автомобілізація, просторовий хаос), адже незабаром вона перетвориться на ревіталізовану Центральну площу – наступний виток у визначенні містобудування Варшави.

Площа Галлера
Площа варшавського району Прага, яку варто відвідати з багатьох причин: це одна з найзеленіших площ Варшави, оточена монументальною архітектурою. Тут можна знайти кав’ярні, художню галерею Східна майстерня, Мультикультурний центр, а також привітне сусідське місце – соляну градирню. Поблизу неї можна посидіти, а ще краще прогулятися, бажано у вітряний і сонячний день.

Площа Гжибовського
Найулюбленіша площа варшав’ян. Міські меблі, зелень, вода та пішохідний простір надають цьому місцю камерний характер. Завдяки своєму різноманітному і мальовничому пейзажу та близькості до закладів харчування, площа є привабливою для туристів і водночас камерним, повсякденним місцем.

Банкова площа
Ще одна варшавська площа, яка домінує своєю транспортною функцією. Водночас, це осередок міської та воєводської влади і місце з великим потенціалом – тут знаходяться будівлі, що мають велику історичну та архітектурну цінність, кав’ярні та ресторани. Рекомендуємо споглядати її з фантастичного, багатофункціонального Скверу Міських Видів Спорту Ратуш Арсенал, а потім завітати до кінотеатру Муранов.

Площа Спасителя
Найбільш галаслива та жвава площа у Варшаві. Анімаційним фактором є насамперед ресторани, клуби та кав’ярні зі своїми терасами, а також її масштабність і зіркоподібна структура – тут можна побачити іншу людину та міське життя.

Площа Конституції
Висічена за доктриною соцреалізму, сьогодні, на жаль, служить великою автостоянкою. Цей прикрий факт можна хоч трохи компенсувати її красою, особливо якщо поглянути вгору – на склепіннях клуатрів в будівлях номер 5 і 6 можна побачити різнокольорову мозаїку, а ввечері тут підсвічуються неонові вивіски, зокрема і оновлена «Волейболістка». Також тут є численні ресторани, а всього за кілька кроків – найстаріша варшавська публічна бібліотека на вулиці Кошиковій.

Площа Трьох Хрестів
Площа, сповнена прикладів величної архітектури з різних епох розвитку міста, на сьогоднішній день в основному зведена до ролі транспортного вузла. Навесні тут гарно пахнуть магнолії. З 90-х років під пам’ятником Вітосу знаходиться скейт-спот.

Площа Пілсудського
Монументальна, простора площа, що має символічне, історичне та архітектурне значення. Тут відбуваються державні урочистості, проходять військові паради, щодня прогулюються туристи. Бракує функцій, які могли б надати площі характер, інший, ніж репрезентативний. Зверни увагу на могилу Невідомого солдата та будівлю Метрополітан з фонтаном у внутрішньому дворику.

Площа Вільсона
Дістатися до цієї площі можна на метро – станція площа Вільсона в 2008 році була визнана міжнародною радою експертів найкрасивішою в світі! Центр площі недоступний, але є вхід до парку Стефана Жеромського з Фортом Сокольницького та кінотеатром «Вісла». Це гарне місце для подальшого вивчення чарівного району Жолібож, де на прилеглих вулицях розташовані улюблені кав’ярні та ресторани.

ПРО АВТОРКУ:
Олександра Літоровіч – культурологиня, президентка Фонду Puszka, дослідниця вуличного мистецтва та мистецтва у публічному просторі. Засновниця Міжнародного конкурсу FUTUWAWA на найкращі ідеї для Варшави майбутнього, співавторка проєкту стосовно варшавських площ: www.placewarszawy.pl. Авторка книги про субкультуру хіпстерів. Співавторка багатьох дослідницьких проєктів. Викладає на аспірантській програмі «Міста і метрополії. Урбаністичні студії» в Інституті досліджень публічного простору та в School of Ideas USWPS.

Варшава – одне з найкращих міст для занять спортом у Європі. Багато шкіл дозволяють користуватися своїми спортмайданчиками, а в місті понад 80 парків, тому варто оглянути околиці. На карті ми відзначили унікальні місця, які варто відвідати, перебуваючи у Варшаві. Деякі з них знаходяться поруч з головними туристичними визначними пам’ятками, і до всіх легко дістатися громадським транспортом. Це тренувальні місця для багатьох захоплень, гарні також для зустрічей і відпочинку. Там можна зблизька побачити багато спортивних дисциплін, що практикуються на високому рівні.

Парк Свентокшиський
Одне з найпопулярніших місць зустрічі молоді у Варшаві. Столи для пінг-понгу, місце для панна футболу, невеликий скейтпарк, легендарні баскетбольні майданчики. У теплі дні можна повалятися в гамаках або розстелити ковдру на галявині, звідки відкривається прекрасний краєвид.

Національний стадіон
Стадіон, побудований до Євро-2012, після завершення заходу був відкритий для відвідувачів. Головною принадою є вимощена асфальтова набережна довжиною понад кілометр. Набережна та асфальтові доріжки, що ведуть до неї, є дуже популярним місцем для лонгбордистів, ролерів та бігунів, доступні також після настання темряви. Взимку на стадіоні відкривається льодовий каток і найбільший у Варшаві критий скейтпарк.

Вілановська
Легендарні баскетбольні майданчики нещодавно зазнали ремонту, тому грати знову стало комфортно. Незалежно від того, прийдеш ти сам, чи в групі, тут є можливість для тренувань та змагань. Якщо ти шукаєш можливості пограти на найвищому рівні, відвідай також баскетбольні майданчики в парку Агрикола.

Сквер Ратуш Арсенал
Нове місце доступне для всіх любителів практикуючих роликові види спорту, скейтборд та самокат. Гладка поверхня та гранітні перекриття приваблюють найкращих варшавських скейтерів. Крім того, тут є вуличні тренажери, де можна з комфортом розім’ятися або провести ціле тренування. На Арсеналі заборонено кататись на велосипедах BMX.

Вісляні бульвари та Свентокшиський міст
Вісляні бульвари є найпопулярнішим місцем для прогулянок у Варшаві. Під Свентокшиським мостом є місце для занять стріт воркаутом і паркуром, а також невеликий скейтпарк. Якщо ти шукаєш місце для тренувань у погану погоду або хочеш продемонструвати свої навички, обов’язково відвідай Свентокшиський міст. По інший бік мосту розташований популярний скеледром. Його незвичайна конструкція обумовлена тим, що тут використана конструкція вже неіснуючого Русалчиного мосту.

Щенсливицький парк
Великий парк в районі Охота, де ти знайдеш безліч цікавих місць – пагорб з прекрасною панорамою Варшави і цілорічним гірськолижним спуском, волейбольний майданчик, тенісну стінку, роликовий майданчик, басейн, що працює у теплу пору року, або бігові доріжки з м’яким покриттям. Всі ці місця потопають у зелені вікових дерев, а в безпосередній близькості знаходиться водойма, завдяки якій в парку дуже сприятливий мікроклімат.

Йорданек Рацлавицька
Йорданські сади розташовані в багатьох місцях Варшави і дозволяють займатися багатьма видами спорту для дозвілля та тренувань. Сад на вулиці Рацлавицькій є популярним місцем на Мокотові, де можна пограти у футбол, волейбол, баскетбол, пінг-понг та настільний футбол.

Памп-трек на Волі
У Варшаві можна знайти кілька трас для памп-треку, але ми рекомендуємо один з перших, який і сьогодні користується великою популярністю. Незалежно від того, катаєшся ти на велосипеді, самокаті чи лонгборді, памп-трек – це чудовий спосіб провести час у парку. Якщо тебе цікавить більш високий рівень складності, також зверни увагу на Bike Park Kazoora, що знаходиться на Урсинові.

Агрикола
Якщо хочеш побігати на біговій доріжці, то молодіжний осередок Агрикола – саме те місце, яке тобі потрібно. Можна прийти потренуватися індивідуально або скористатися з безкоштовних занять бігових груп, таких як Swords Warsaw. Також неподалік осередку є вуличні спортивні тренажери та довгі бігові доріжки з м’яким покриттям.

Пляж на Саській Кемпі
Правий берег Вісли є унікальним природним парком Європи, а його пляжі – гордістю Варшави. Значну частину року на пляжах можна безкоштовно взяти напрокат спортивний інвентар та шезлонги. Поруч також є спеціально обладнані місця для вогнища, де можна легально посмажити барбекю. Крім того, пляж на Саській Кемпі має найкращий панорамний вид Варшави і вражаючий захід сонця. Доїхати туди можна зручно велосипедним переїздом під Лазенковським мостом.

ПРО АВТОРІВ:
Міський Спортивний Сквер – команда архітекторів, міських спортсменів та соціальних дослідників, які займаються підготовкою інноваційних просторових проєктів, що пов’язують усі напрямки сучасного міського життя.

В Варшаві варто пересуватися зеленими зонами – пішки, на велосипеді. Це місто здатне зачарувати у будь-яку пору року. Навесні в житлових масивах розквітають магнолії, фруктові дерева та бузок, влітку – міські квітники, осінь – це феєрія кольорів у парках, а взимку особливо красиво в міських лісах. Також у межах столиці є 12 природних заповідників.
Текст: Агнєшка Ковальська

Уяздовський парк
Це один з перших громадських парків у Варшаві. Створений в 1893-1896 роках за проєктом головного садівника Варшави Францішека Шаньора. Варто зазирнути вглиб парку і пройти через задню хвіртку до поселення Яздув.
зупинка: Площа на Роздрожу, в парку є громадський туалет

Вiдкритий Яздув
Одразу після Другої світової війни тут було побудовано поселення фінських будиночків для працівників Бюро відбудови столиці. Збереглося 27 з них. У покинутих мешканцями будинках знайшли своє місце культурні та соціальні асоціації, які разом створюють простір, доступний кожному – Відкритий Яздув (jazdow.pl). Тут можна відпочити, вільно позаглядати у дворики, повчитися садівництву, послухати концерти, скористатися туалетом або набрати води в пляшки.
вхід з вулиці Пєнкна вулицею Яздув або з площі на Роздрожу, зупинка: Площа на Роздрожу

Королiвські Лазенки
Літня резиденція останнього короля Польщі Станіслава Августа Понятовського (з 1764 р.) сьогодні є найпопулярнішим парком Варшави. Щонеділі влітку під пам’ятником Фредеріку Шопену тут проходять концерти, вхід вільний. Варто також прогулятися Ботанічним садом Варшавського університету, що прилягає до парку Лазенки.
зупинка: Королівські Лазенки, туалет, між іншим, в кав’ярні Неподлегла

Саксонський Сад
У 1727 році Саксонський сад, який до того часу був закритий, частково відкрив для варшав’ян король Август II Сильний. Ідеально розташований, з прекрасним фонтаном та бароковими скульптурами, він є одним з улюблених місць для прогулянок мешканців та гостей міста. Навесні тут цвітуть величезні каштани і липи, восени дерева золотяться і червоніють. З Краківського передмістя потрібно повернути біля готелю Європейський і йти прямо, парк починається за могилою Невідомого солдата. Також можна зайти з вул. Маршалковської.
зупинка: Королівська

Сади на даху
Де найкращі оглядові майданчики у Варшаві? Це два сусідні, загальнодоступні сади на дахах державних установ. Кожен в іншому стилі, обидва з прекрасними краєвидами – на Віслу, Старе місто та центр міста з Палацом культури і науки. Сад на даху університетської бібліотеки (вул. Добра, 56/66) є одним з найбільших і найкрасивіших садів на дахах у Європі. Другий сад знаходиться на даху Центру науки «Коперник» (вул. Вибжеже Костюшковське 20). Він більше нагадує вулканічний пейзаж чи японські альпінарії. Обидва доступні з травня по жовтень, вхід вільний.
метро: Центр науки Коперник

Крулікарня
Це гарне місце для тих, хто шукає поєднання природи і культури в одному місці. У палаці Крулікарня з 80-х років XVIII ст . знаходиться Музей скульптури – філія Національного музею у Варшаві, кав’ярня та книгарня. Роботи художників також розміщені по всьому парку. Беріть з собою пледи і влаштуйте тут пікнік.
вул. Пулавська 113а, зупинка: Крулікарня, туалет у палаці

Поле Мокотовське
Це один з найбільших рекреаційних просторів у Варшаві. На даний момент частина парку знаходиться в ремонті, але це не заважає відпочинку відвідувачів. Поле Мокотовське є гарним місцем для бігу, катання на роликах, велосипеді та прогулянок з собакою. Парк межує з відкритим комплексом садового товариства Раковець. Туди варто завітати, щоб побачити десятки невеликих садів і цікаві приклади малої архітектури – дачні будиночки.
метро: Поле Мокотовське

Скаришевський парк
Це один з найкрасивіших парків Варшави. Створений у 1905-1922 роках за проєктом Францішека Шаньора. Тут є розарій з великими магноліями, кілька ставків і паркові скульптури в стилі арт-деко. Це пейзажний парк в англійському стилі, окремі фрагменти якого нагадуюють різні регіони Польщі (тут є навіть «гірський» водоспад).
зупинка: Рондо Вашингтона, туалет біля кав’ярні Місянка

Правий берег Вісли
У межах міста річка Вісла має довжину 30 кілометрів. Це територія Європейської екологічної мережі «Natura 2000». Вздовж правого берега варто прогулятися рекреаційною стежкою. Вона пролягає серед зелені і має дивовижні краєвиди на центр та Старе місто. Спустіться з Рондо Вашингтона, повз Національний стадіон, до пляжу Понятувка і прогуляйтесь в бік зоопарку. Також можна пройти на інший берег по Свентокшиському мосту до Центру науки «Коперник», або по Сілезько-Домбровському мосту на Старувку. На пляжах відведені місця для вогнищ та ігрові майданчики для дітей.

Білянський ліс
Тут можна відчути атмосферу правічної пущі. Більша частина території цього лісу є природним заповідником. До лісу можна потрапити через хвіртку. Вона розташована позаду кампусу Академії фізичного виховання (AWF). Також можна прогулятися 4-кілометровою освітньою стежкою, яка починається на перехресті вулиць Девайтіс та Маримонтська і закінчується поблизу річки Вісла.
зупинка: AWF

ПРО АВТОРКУ:
Агнєшка Ковальська – журналістка, історикиня мистецтва, популяризаторка міської культури, співзасновниця сайту Warszawawarsaw.com. Авторка путівників із серії Зроби це у Варшаві!, Варшава Warsaw, Дачна місцевість, Зелена Варшава. Працює в кінокав’ярні Stacja Falenica.

Влаштовуйтеся зручніше! Дійсно, ти не повинен поводитися як місцевий. Щонайменше половина варшав’ян навіть не народилися тут. Незнайомцям тут раді. Саме приїжджі завжди створювали знамениту варшавську енергетику. У центрі міста це особливо відчувається. Це місце, де найбільше всього: людей, будівель, транспорту, кав’ярень, магазинів, ресторанів, культурних закладів. На щастя, тут також багато зелені, парків і місць, де можна присісти і набратися сил, почитати книжку, відвідати виставку, послухати музику, пізнати і полюбити архітектуру Варшави.

Вулиця Олеандрів
Затишна вуличка в жвавому центрі міста. Перші кам’яниці тут почали зводити в 1935-39 рр. Будівлі не були зруйновані під час війни, тому, на відміну від соцреалістичної вулиці Маршалковської, на вулиці Олеандрів досі можна зустріти прості, функціональні будинки, запроєктовані в «людському масштабі». Збереглися також оригінальні магазинні вітрини з 30-х років. Місце зустрічі, повне ресторанчиків з оригінальним меню.

Національна галерея мистецтв «Захента»
Італійський неоренесанс у Варшаві? Це будівля галереї мистецтв «Захента», в якій проходять виставки сучасного мистецтва та презентації робіт польських і зарубіжних митців. Галерея відкрилася для відвідувачів у 1900 році і досі приваблює поціновувачів мистецтва. До Другої світової війни належала Товариству заохочення образотворчого мистецтва «Захента» – головному меценату польських митців, інституції, що мали великі заслуги перед польською культурою. Влітку можна відпочити на шезлонгах в красивому сквері, розташованому перед входом в будівлю.
пл. Малаховського 3

Вулиця Козя
Прогулянка вулицею Козя – це відчуття ритму міста. Від сентиментального Старого міста та історичної вулиці Краківське передмістя ми потрапляємо до пізньомодерністського подвір’я. Перед нами будівля з формою, яку ми не можемо класифікувати на перший погляд. Стіни нагромаджуються і «стрибають». Це місце для всіх, хто цінує почуття гумору, тим більше, що зовсім поруч знаходиться Музей карикатури, де можна посміятися разом з сатириками, які представляють свої роботи.

Площа Спасителя
Якщо хочеш відчути атмосферу великого міста – то тільки на площі Спасителя. Місце з клубокав’ярнями, пабами, комедійним клубом і розташованими поблизу театрами. Збудована ще у XVIII столітті за зразком французьких просторових схем, вона мала з’єднати тогочасну Варшаву з приміським королівським маєтком в Уяздові. Це улюблене місце зустрічі молоді Варшави, особливо в теплу пору року.

Музичний університет імені Фридерика Шопена
Ідеальне місце для тих, хто спраглий музики, і не обов’язково в залах філармонії. Тут її можна послухати у зеленому сквері, під музику різних інструментів та звуки, що долинають з вікон університету, або ж відвідати відкриті концерти, організовані студентами. У прилеглому сквері встановлені скульптури, пов’язані з музикою, наприклад, скрипковий ключ. Це робота Кароля Чорка під назвою «Варшавська осінь» – так називається одна з найважливіших музичних подій столиці, Міжнародний фестиваль сучасної музики, який проводиться у Варшаві з 1956 року.
вул. Окульнік 2, сквер ім. Богдана Водічко

Павільйон архітектури «Зодіак»
Місце проведення виставок та зустрічей про архітектуру. Спочатку павільйон був розташований у пішохідному пасажі на задвірках Універмагів – торгової вулиці, яка була визначною пам’яткою Варшави 60-х років ХХ століття. Тоді в павільйоні можна було з’їсти тістечко, випити каву та купити квіти для коханої дівчини чи хлопця. А з тераси помилуватися сучасною Варшавою, відбудованою після Другої світової війни. На площі перед Зодіаком раніше був ставок, нині ж вас здивує фонтан «дощовниця».
Пасаж Вєха 4

Палац культури і науки
Будівля PKIN є енциклопедією польської архітектури. У ньому можна знайти всі риси архітектурних стилів, присутніх у польських містах. Є люблінський аттик або краківський ренесанс. Запроєктований у стилі соцреалізму, введений в експлуатацію в 1956 р. Для його будівництва знесли цілий квартал вулиці, і це було не єдиною причиною нелюбові варшав’ян до нього. Він розглядався як символ залежності від СРСР, і навіть сьогодні з вуст політиків іноді лунають пропозиції про його знесення. Тим часом Палац зрісся з містом, на його даху є зручний годинник, а всередині розміщено чимало наукових, культурних, мистецьких, спортивних інституцій, кав’ярень і ресторанів та… міськрада. Оточений парком з боку вулиці Свєнтокшиської, де є петляста лавка – обов’язково присядьте на неї, щоб привести до ладу свої заплутані думки. А потім можете піднятися на верхній поверх Палацу, щоб подивитися на все здалеку з оглядового майданчика.
Площа Дефіляд 1

Пальма на кільцевій розв’язці
Кільцева розв’язка Шарля Де Голля стала своєрідним орієнтиром на карті Варшави завдяки роботі художниці Йоанни Райковської, яка займається мистецтвом у публічному просторі. Пальма – це робота під назвою «Вітання з Єрусалимського проспекту», що відсилає до джерела назви однієї з найстаріших вулиць Варшави – Єрусалимської дороги. Пальма нагадує нам про присутність єврейської громади у Варшаві. Поруч з кільцевою розв’язкою знаходиться будівля колишнього Будинку партії, виконана в стилі модерн. Сьогодні це популярне місце зустрічей, домівка для музичних клубів і важлива адреса на карті нічного життя.
Кільцева розв’язка Де Гаулла

Фінські будиночки на Яздові
Колонія фінських дерев’яних будиночків, розташована на задвірках парку Уяздовського, є чудовим анклавом неквапливого життя посеред міста. Мешканці спільно з митцями та активістами проводять тут соціальну, культурну та просвітницьку діяльність, відкриту для громадськості. Серед іншого, є громадський сад, де можна виростити власну моркву чи картоплю. Будиночки прибули до відбудованої Варшави у 1945 році як подарунок фінського уряду. Маєток Яздув планувався як тимчасове рішення, але зберігся до наших днів як один з небагатьох у своєму роді, будучи цікавинкою варшавського Середмістя і важливим місцем для урбаністичних експериментів.

Bęc Zmiana
Мокотовська є сполучною ланкою між двома популярними площами: Спасителя та площою Трьох Хрестів. В останні роки вона перетворилася на вулицю моди. Більшість закладів – це бутики, але можна також знайти одяг молодих польських брендів і, перш за все, освіжити або змінити зачіску в одному з численних салонів, що працюють в красивих кам’яницях. У свою чергу, освіжити розум можна у книгарні Bęc Zmiana, яка на невеликій площі пропонує добірку найцікавіших книг, виданих останнім часом, у тому числі довгу полицю книг про Варшаву.
вул. Мокотовська 65

Також рекомендуємо:

Шопен на траві
Найприємніший спосіб відчути музику Фридерика Шопена, відомого варшавського композитора, – це відвідати (безкоштовний!) фортепіанний концерт просто неба біля пам’ятника Шопену – з травня по вересень, щонеділі о 12 та 16 годині.
Королівські Лазенки

Ротонда для зустрічей
Формально це просто відділення найбільшого польського банку PKO Bank Polski. Насправді це одна з візитівок міста не лише через свою форму екстравагантного круглого скляного павільйону, який нещодавно був реконструйований, а й через суперзручне розташування. Близькість до станції метро та десятків автобусних і трамвайних зупинок робить його ідеальною адресою для всіх, хто спочатку зустрічається, а потім вирішує, куди вони хочуть піти разом.
вул. Маршалковська 100/102

Місце на сонце
Одна з найдивніших будівель міста, 190-метровий готель «Інтерконтиненталь», має величезну діру на нижніх поверхах. Це не примха архітекторів, а компроміс з мешканцями житлового будинку за готелем, які в іншому випадку були б позбавлені денного світла в своїх квартирах.
вул. Емілії Платер 49

Інноватори єднайтеся!
У комплексі сучасних будівель, відомих під загальною назвою Varso, ви знайдете місце, яке динамічно розвивається і приваблює стартапи та підприємців з усього світу. У Venture Cafe Warsaw можна знайти безкоштовний столик для роботи або взяти участь у заходах та дискусіях з представниками бізнесу та нових технологій. І, можливо, хто знає, ви зустрінете там людей, з якими вигадаєте новий проєкт, на який чекає світ!
вул. Хмільна 73

Мокотов має дві виразні частини: нижню, що знаходиться ближче до берегів Вісли, і верхню, яка вирізняється цікавою і різноманітною архітектурою житлових будинків і довоєнних вілл. Верхній Мокотов дуже полюбляють варшав’яни, зокрема завдяки атмосфері, яку створює поєднання зелених зон, сучасній гастрономії, включаючи веганську та вегетаріанську кухню, а також установам культури з цікавою програмою.

Варшавська школа економіки
Композицію кампусу складають три корпуси з цілісною архітектурою, спроєктовані у 20-х роках минулого століття за проєктом Яна Кощиця-Віткевича. Їхній стиль, що описується як ар-деко, поміркований модернізм або поєднання класицизму та народного історизму з експресіонізмом, не піддається класифікації. Головний корпус, збудований у 1951-1955 роках за проєктом з 1924 року, був модифікований Стефаном Путовським. Його центральною частиною є внутрішній двір, покритий нещодавно відреставрованою скляною ступінчастою пірамідою. Бібліотека періоду 1928-1931 років була сучасною для свого часу завдяки доступу денного світла, що проникало до читального залу через циліндричні ліхтарі. Привертають увагу ретельно опрацьовані деталі інтер’єру та фасаду. Оригінальність архітектури та незвичайні мозаїки роблять споруди університету унікальними.
алея Неподлеглості 162

Ловіцький центр
Ловіцький центр працює з 70-х років минулого століття. Двадцять років тому, під час капітальної реконструкції, його було розширено за рахунок глядацької зали, балетного залу, а також службових та допоміжних приміщень. Тут проходять концерти, майстер-класи, виставки, кінопокази, перформанси, дискусії та рухливі заняття. Центр у 1995 році започаткував серію виставок під назвою «Плани на майбутнє», які демонструють нові будівельні інвестиції у столиці, що є однією з найважливіших архітектурних подій у Варшаві.
вул. Ловіцька 21

Кінотеатр Ілюзіон
Одноповерхова будівля кінотеатру у сквері Слонімського, який спочатку планувався як ринок Мокотова, являє собою цікаву споруду з хвилястим дахом і ротондою. Первісна назва кінотеатру – «Столиця» була обрана після народного плебісциту, оголошеного редакцією однойменного журналу. Заклад було відкрито 1 травня 1949 року. У 2012 році кінотеатр було відкрито після реконструкції, яка відбулася після того, як його врятували від знесення завдяки протестам громадськості. Зараз тут знаходиться кінотеатр Ілюзіон, музей кіномистецтва, що належить Національному кіноархіву. Всередині, де також функціонує кав’ярня, інтер’єр вирізняється ретельно продуманими та оновленими деталями оздоблення. У головній залі, з оркестровою ямою, відтворено тканини на стінах та герб Варшави – Русалку. Тут, в камерній атмосфері, ви побачите фільми, які належать до кінокласики.
вул. Нарбута 50 а

Новий театр
150 років тому на цьому місці був глиняний кар’єр для виробництва цегли. 100 років тому глиняний кар’єр був засипаний купами сміття, а в 1927 році тут побудували приміщення майстерні для ремонту міських прибиральних машин, яка працювала декілька десятків років. З 2012 року у перепланованій залі працює Новий театр – один з найважливіших театрів міста, що грає сучасний репертуар. Цікаво пристосована будівля є також місцевим центром зустрічей та проведення культурних заходів. Тут знаходиться популярний книжковий магазин і кав’ярня, яка є улюбленим місцем роботи для локальних фрілансерів. На просторій площі поруч з будівлею розташована невелика, цікаво спроєктована дика зелена зона. Улюблене місце молодих батьків з дітьми!
вул. Мадалінського 10/16

Кам’яниця Веделя
При проєктуванні будинку, в якому також знаходилися квартири для продажу та оренди, архітектор Юліуш Журавський, один з найвидатніших представників модернізму в Польщі, запровадив деякі з п’яти принципів архітектури Ле Корбюзьє, зокрема плаский дах з терасою, горизонтальне стрічкове скління вікон та вільний цокольний поверх на стовпах. Рекреаційна тераса на даху обмежена аттикою, що нагадує шоколадну плитку. До війни тут світилася неонова вивіска «E. WEDEL CZEKOLADA», що рекламувала найвідомішу варшавську шоколадну фабрику, засновану родиною Веделів 1851 року.
вул. Пулавська 28

Мозаїка
Це один з небагатьох безперервно діючих розважальних закладів у столиці протягом багатьох років. Кав’ярня була заснована у 60-х роках минулого століття у звичайному житловому будинку. Об’єднав мистецькі та кінематографічні кола. 1991 року перетворена на ресторан. Інтер’єр бару був оздоблений кам’яними декораціями. Відома, характерна неонова вивіска була встановлена у 70-х роках минулого століття у межах ініційованого місцевою владою проєкту з освітлення головних магістралей міста неонами. Задум тодішньої влади мав на меті причепурити громадський простір Варшави та наслідувати капіталістичні столиці Заходу.
вул. Пулавська 53

Універсус
Будинок стоїть на перехресті вулиць Бельведерська та Спацерова, неподалік від виходу з Королівських Лазенек. Був розміщений – всупереч протестам – на місці знесених еклектичних будівель колишнього санаторію. Запроектований 1975 року, зведений як центральний універсальний магазин «Будинку книги». До 90-х років ХХ ст. тут знаходився книжковий магазин, а зараз – офісні приміщення. Архітектурний стиль, що нагадує бруталізм, сьогодні важко вловити з першого погляду – Універсус тепер затуляють численні вивіски та широкоформатна реклама, прикріплена до фасаду. Важко повірити, що 1980 року будівля отримала титул «Містер Варшави» як найкращий архітектурний проєкт свого часу в столиці.
вул. Бельведерська 20/22

Крулікарня
Величний палац у стилі класицизму, побудований як аристократична криївка для полювання на кроликів та інших видів активності, що вважалися ексклюзивними у 18 столітті. Сьогодні це місце є частиною Національного музею у Варшаві і представляє колекцію скульптур під відкритим небом у прекрасному парку, що оточує палац, з якого відкривається чудовий краєвид на нижній Мокотов.
вул. Пулавська 113а

Тексти підготовлені на основі видання Ілюстрований атлас архітектури північного Мокотова, видавництво «Центр Архітектури». Автори текстів: Йоанна Кошевська, Гжегож Міка. Вибір: Каєтан Коршень. Адаптація: Богна Свьонтковська.

Жолібож – це модерністський район Варшави, повний зелені, з дуже цікавою історією та сильною місцевою ідентичністю. Тут ви побачите результати експериментів з житловою архітектурою, здійснених архітекторами і архітекторками, які проєктували Варшаву останнього століття. Жителі Жолібожу дуже люблять свій район – і це не дивно! Тут багато гарно спроєктованих місць і один з найкрутіших неонів у місті!

Станція метро Площа Вільсона
Кілька років тут закінчувалася північна ділянка першої лінії варшавського метрополітену. Станція разом з під’їзною колією для розвороту поїздів була введена в експлуатацію у 2005 році. У 2008 році на конференції «MetroRail 2008» у Копенгагені проєкт станції отримав нагороду як найкраща станція, побудована у XXI столітті. На платформах переважає бетон: залізобетонні опори та бетонне склепіння з освітленням, яке змінює колір від жовтого, блакитного до фіолетово-рожевого – залежно від часу доби. Це, безумовно, найекстравагантніша зі станцій варшавського метрополітену!
Площа Вільсона

Неон W
Неонова вивіска, розміщена на площі Вільсона, знаходиться при в’їзді на Жолібож по вулиці Красінського з боку річки Вісла. Його розташування та дизайн нагадують придорожні вітальні знаки. Форма літери «W» є типографічною цитатою зі старої, вже не існуючої неонової вивіски кінотеатру «Wisła», що знаходився поруч. У такий спосіб автори неонової вивіски – Конрад Смочний, Kwiaciarnia Grafiki та Людмила Снєжко – хотіли звернутися до візуальних традицій самої площі та її найближчого оточення. Нова світлова інсталяція була створена у межах громадського бюджету за формулою «спроєктуй і побудуй». Назву неонової вивіски можна трактувати по-різному: W – Wilson (Вільсон), Wisla (Вісла) або witajcie (ласкаво просимо). Жителі Жолібожу продовжують додавати нові значення: W як Wolność (Свобода) або Wakacje (Канікули). Автори заохочують до власних інтерпретацій та роздумів.
Площа Вільсона

Будинок житлового кооперативу «Фенікс»
«Фенікс» є одним з найстарших житлових кооперативів у Варшаві. Заснований у 1913 році та офіційно зареєстрований у 1925 році як Варшавський житловий кооператив «Фенікс». Через три роки кооперативи розпочали будівництво комплексу з п’яти будинків: найвищий, шестиповерховий, постав зі сторони площі Вільсона, інші були розташовані вздовж вулиць Словацького та Міцкевича. Будинки «Фенікса» характеризувалися, перш за все, сучасною інфраструктурою. Квартири були великими, з міським газопостачанням. У шестиповерховій будівлі встановлено перші на Жолібожі ліфти.
Площа Вільсона

Аліна – дівчина з глечиком, Генрик Куна (1936)
Парк ім. Стефана Жеромського був створений з ініціативи Товариства друзів Жолібожа на території колишніх царських фортифікацій, що залишилися з часів російської анексії Варшави. Центральним елементом паркової композиції є вежа форту, підкреслена липовою алеєю. Її доповнює сквер навпроти головного входу з боку площі Вільсона, де знаходиться фонтан, увінчаний скульптурою. «Аліна», відлита з бронзи в оточенні тисових дерев, відсилає до напрямку нового класицизму, в якому працював Генрік Куна. Митець спеціалізувався на створенні вуличних скульптур, в яких переважали жіночі образи. У 1991 році Аліну зруйнували вандали. Викрадена і закопана в околицях Ольшинки Гроховської, вона була відновлена завдяки зусиллям актриси Аліни Яновської. В 2000 році скульптура була визнана офіційним символом району.
Парк ім. Стефана Жеромського

Форт Сокольницького
У період 50-60-х роках ХХ ст. укріплення Цитаделі були розширені системою з п’яти передових фортів, у тому числі фортом Сєрґєя . Після відновлення незалежності Польщі у 1918 році будівлі Цитаделі перейшли під контроль польської армії. У 1921 році форт був перейменований на форт генерала Міхала Сокольницького. Споруда має вигляд круглої, незамкненої, триповерхової вежі, оточеної сухим ровом. У 30-х роках ХХ ст. навколо форту було вирішено створити парк ім. Стефана Жеромського, а рів було засипано. У 2003 році форт був викуплений районною владою у Агентства військового майна. Будівля була відреставрована і призначена для культурних цілей.
Парк ім. Стефана Жеромського

Сонячна площа
З точки зору планування та історії, це одна з найцікавіших площ Варшави. Проєкт був створений в 1923 році. Проєктування площі в плані кола було обумовлено бажанням послатися на розташування фортів сусідньої Цитаделі (наприклад, сусіднього форту Сокольницького), це також вписувалося в характер тодішньої забудови району. У 1925 році на площі звели терасові будинки – спочатку їх мало бути 12, а сама площа, зі стрункою тополею посередині, повинна була виконувати функцію сонячного годинника. Проте було збудовано лише 10 будинків, а замість тополі посаджено клен.
Сонячна площа

Музей спорту і туризму
Розташований в елегантному новому Олімпійському центрі. Mузей демонструє колекцію з 3000 спортивних пам’яток та історію польських олімпійських перемог. Якщо вид всіх цих золотих і срібних медалей надихне тебе займатися спортом, спробуй відвідати пішохідні та велосипедні доріжки вздовж річки Вісла. Там ти знайдеш багато місць, де можна займатися різними видами спорту.
вул. Вибжеже Гдинське 4

Światłotrysk (Світлові бризки), Маурицій Гомуліцький (2009)
Парк Кемпа Потоцька притягує відвідувачів у будь-яку пору року, але особливо гарний він навесні та влітку. Окрасою і візитною карткою парку є 17-метрова неонова світлова інсталяція у вигляді келиха, з якого здіймаються в небо рожеві бульбашки оранжади. Як зазначає автор, митець Маурицій Гомуліцький, робота була створена з «відсиланням до динаміки романтичного міського волоцюги» та у захваті від естетики рожевого кольору і соціал-модерного дизайну. Робота символізує веселощі, радість, але й швидкоплинність миттєвостей щастя. Неон, який також називають «варшавським пам’ятником радості», «рожевим келихом» або «неоновим знаком щастя», видно з Віслостради і вітає всіх, хто в’їжджає до Варшави з північної сторони.
Парк Кемпа Потоцька

Кінотеатр «Веселка»
У 1928 році лише VI колонія Варшавського житлового кооперативу, дуже прогресивного на той час проєкту, мала власну котельню. Це спонукало проєктувальників побудувати нову котельню, яка б обслуговувала інші частини житлового масиву центральною системою опалення. Будівництво завершилось у 1929 році, а через три роки, в результаті модернізації, частина будівлі була упорядкована для потреб міського театру. Новий зал надає можливість вільно формувати простір для кінопоказів і театральних вистав завдяки рухомим платформам. Перетворення котельні на кінотеатр показало, якою може бути на практиці ідея створення соціального комплексу. Після 1945 року в будівлю переїхав кінотеатр «Веселка», а сьогодні її знову чекає перепланування, щоб у новому вигляді служити мешканцям району та міста.
вул. Сузіна 2

Житловий комплекс Сади Жоліборські І
Це один з найвідоміших житлових комплексів не лише у Варшаві, але й у Польщі. Побудований у 1960-1964 роках, він блискуче витримав випробування часом і є взірцем міського дизайну, орієнтованого на людей. Комплекс складається з 24 малоповерхових, три- та п’ятиповерхових будинків. З боку вулиці Попелюшки було збудовано єдину високу будівлю – одинадцятиповерховий блок, в якому на першому поверсі розмістилася двоповерхова засклена художня студія, а на терасі верхнього поверху – кав’ярня. Всі квартири повинні були відповідати нормам 11 кв.м. площі на одного мешканця. За результатами громадських консультацій було створено модель так званих варіативних квартир для сімей з дітьми. Авторка комплексу, архітекторка Галина Скібневська, спроєктувала також систему рухомих меблевих стінок і так звані дитячі або великі ігрові майданчики. Архітекторка намагалася врятувати існуючу рослинність фруктового саду, звідси і назва комплексу, і наявність фруктових дерев. Все це зробило Сади І зразковим житловим комплексом епохи, місцем зйомок кінофільмів та об’єктом екскурсій.

Молочний бар «Сади»
Єдиний окремо розміщений молочний бар у Варшаві і єдиний, що зберігся на Жолібожі. Заклад, який щодня видає 200 літрів супу, був призначений, згідно з концепцією соціального житлового комплексу Галини Скібневської, для обслуговування мешканців мікрорайону і – разом з торговими павільйонами вздовж вулиці Красінського – був невід’ємною частиною проєктної концепції. Заклад був заснований у 1966 році і з тих пір, як багаторічний улюбленець місцевих студентів та пенсіонерів, працює безперервно, пропонуючи класичне меню типового молочного бару.
вул. Красінського 36

Тексти підготовлені на основі публікації Ілюстрований атлас архітектури Жолібожа, видавництво Центр Архітектури. Автори текстів: Міхал Красуцький, Моніка Поваліш. Вибір: Каєтан Коршень. Адаптація: Богна Свьонтковська

Це один з найулюбленіших районів Варшави. Тут ти можеш побачити чудові зразки довоєнної модерністської архітектури та один з найкрасивіших столичних парків. Прогулянки вузькими вуличками приносять величезне задоволення – можна забути про міську метушню, трохи сповільнитися, перевести подих. Запрошуємо на архітектурну екскурсію!

Національний стадіон PGE
Об’єкт зведено в западині стадіону Десятиліття, збудованого тут після Другої світової війни в межах підготовки до чемпіонату Європи з футболу «Євро-2012». Масивна споруда повністю змінила ландшафт цієї частини міста. Верхівка його шпиля здіймається на 100 метрів над землею. Конструкцію складаного даху несе ряд похилих сталевих колон, що проходять по зовнішньому периметру стадіону. На другому плані видніється ажурний фасад з металевої сітки. Смуги, що переплітаються, мають на меті зробити будівлю схожою на плетений кошик, а кольори символізують польський прапор. Окрім цих відсилок до локальності, архітектура стадіону витримана в нейтральній, глобальній естетиці, яку диктують технологія та функція. Під трибунами приховані приміщення для проведення виставок та конференцій, офіси та гаражі. Тут відбуваються спортивні заходи та концерти.
Алея князя Юзефа Понятовського 1

Реліквії стадіону Десятиліття
Стадіон було відкрито у 1955 році під час проведення Всесвітнього фестивалю молоді та студентів, а його назва приурочена до десятої річниці утворення Польської Народної Республіки. Трибуни, засипані землею та щебенем і вкриті травою ззовні, плавно переходили в навколишній парк, завдяки чому арена вписалася в зелений ландшафт долини Вісли, а її величезні масштаби відчувалися лише зсередини. З 1989 по 2008 рік на занепалому стадіоні працював найбільший на європейському континенті ринок Ярмарок Європа. Згодом на його місці був побудований Національний стадіон, в який були включені реліквії, що нагадують про його попередника: скульптура Естафета Адама Романа та обрамлення входів. Також зберігся павільйон прикрашений керамічним фризом, в якому спочатку розміщувалися роздягальні та кабінети.
Алея князя Юзефа Понятовського 1

Жнива, Єжи Ярнушкевич (1946)
Під час післявоєнної модернізації більшість огороджень було усунуто, щоб створити єдиний, доступний громадський простір з терасами, мурами та лавочками, повний зелені, вільний від бар’єрів та доповнений художньою скульптурою. Багато скульптур з тих пір були вилучені або вкрадені, або просто розвалилися. Вціліли лише Жнива Єжего Ярнушкевича – автора, серед іншого, скульптурного оздоблення ескалатора на Замковій площі, внесений у 2011 році до реєстру історичних пам’яток і відреставрований, в тому числі завдяки збору коштів серед місцевих мешканців.
вул. Звиченцув 11

Пором культури Саська Кемпа
Будівля, розташована на трикутній ділянці між вулицями .Брюссельська, та Версальська, була спроєктована з урахуванням місцевих архітектурних традицій, але в той же час сучасно. На даху розташована цікаво спроєктована тераса з амфітеатром, з якої можна помилуватися краєвидом на дахи Саської Кемпи. У 2016 році будівля отримала місцеву архітектурну премію ім. Лахерта і Шанайци.
вул. Брюссельська 23

Центр веслування YMCA
Менш відома рання робота архітекторів варшавських вокзалів Арсеніуша Романовича та Пьотра Шиманяка. У 1947-48 роках польське відділення YMCA (Young Men’s Christian Association) побудувало сучасний веслувальний клуб, скориставшись фінансовою допомогою, отриманою від американської центрального офісу, і навіть подарованими матеріалами. Архітектура павільйону також натякає на зв’язки з Америкою – вона нагадує розлогі вілли проєкту Френка Ллойда Райта (так звані прерійні будинки). Незважаючи на зміни (утеплення та часткова зміна кольору фасаду, демонтаж гвинтових зовнішніх сходів), будівля все ще вражає, особливо завдяки гарному плануванню з великою терасою та каскадом сходів, що ведуть до лоджії на першому поверсі. У цокольному поверсі, під терасою, розташовані ангари для човнів, які можуть бути затоплені у разі повені.
Вал Медзешинський 397

Ритм, Генрик Куна (1929)
Перший варіант скульптури, виконаний з білого мармуру, прикрашав подвір’я польського павільйону на Виставці декоративного мистецтва і дизайну 1925 року в Парижі. Вона уособлювала стиль ар-деко: обережно використовуючи мову сучасного мистецтва, Не дивно, що ця скульптура дала назву цілій мистецькій течії – Асоціації польських художників «Ритм». Вона об’єднала творців так званого польського декоративного мистецтва – вітчизняного різновиду ар-деко, який приніс успіх польському павільйону в Парижі та задав тон офіційному мистецтву на багато років вперед. Водночас звертаючись до античності та національної традиції, культивуючи традиційні ремесла та благородні матеріали.
Парк Скаришевський ім. Ігнація Падеревського

Капличка, Януш Альхімович (1937)
Капличка, що стоїть неподалік штучного водоспаду, виконана до Всесвітньої виставки мистецтва і техніки в Парижі в 1937 році. Розташована на алеї, що веде до польського павільйону, на тлі решітки, конструкція якої нагадує народні витинанки. Всередині знаходився підгалянський образ Богородиці, намальований на склі. Виконана з побіленого бетону, капличка була відсилкою до пануючої в той час у всій Європі моди на регіоналізм. Залізний хрест, що увінчує каплицю, був доданий вторинно. Під час Другої світової війни її інтер’єр використовували учасники руху Опору як контактну скриньку.
Парк Скаришевський ім. Ігнація Падеревського

Танцівниця, Станіслав Яцковський (1927)
Скульптура має висоту 165 см, але попри уявну легкість важить цілих 235 кг. Вперше вона була показана у гіпсовому варіанті на виставці в галереї «Захента» у 1920 році, а бронзова копія була представлена сім років тому тодішнім мером Варшави, як перша скульптура в парку Скаришевського. Митець Станіслав Яцковський, представник стилю модерн, створив для Варшави й інші скульптури, зокрема «Хлопчика з алігатором», яким досі можна помилуватися на площі Домбровського.
Парк Скаришевський ім. Ігнація Падеревського

Купальниця, Ольга Нєвська (1929)
Ольга Нєвська була популярною авторкою портретної та спортивної скульптури у міжвоєнний період. Представляла Польщу на світових виставках та на олімпійських мистецьких конкурсах. У 1928 році за роботу «Купальниця», витриману в модному стилі ар-деко, вона отримала нагороду столичного міста Варшава. Через рік скульптура була встановлена в парку Скаришевського. У 1997 році злодії намагалися спиляти скульптуру з постаменту, пошкодивши їй ліву ногу.
Парк Скаришевський ім. Ігнація Падеревського

Текст підготовлено на основі публікації Ілюстрований атлас архітектури Саської Кемпи, видавництво: Центр Архітектури. Автори: Гжегож Пьонтек, Ярослав Трибуш. Вибір: Каєтан Коршень. Адаптація: Богна Свьонтковська

Воля сьогодні ототожнюється з бізнесом, що динамічно розвивається – «варшавським сіті» та зі зростанням інвестицій у житлове будівництво. Воля, однак, не завжди була такою, а її історія сягає кінця 14 століття, відколи з’являється перша згадка про княже село – Велике село Воля. Воля неодноразово виникала в польській історії і набувала особливого розголосу в період вільних виборів, коли шляхта і лицарський стан обирали нових правителів на польський престол. Відбувалося це в XVI та XVIII століттях, під час перших та останніх, десятих, королівських виборів. Одним з найбільш характерних елементів ландшафту Волі були вітряки та млини, тому частина району, відома як Млинув і вулиця Млинарська, функціонує і сьогодні. Друга половина XIX століття була періодом промислового піднесення, під час якого створено низку великих металургійних, хімічних і харчових підприємств, а також працювало чимало дрібних мануфактур. Воля перетворилася з Великого села на індустріальне серце Варшави, а в 1916 році була включена в межі Варшави, ставши її офіційним районом.

Після Другої світової війни Воля, як і вся столиця, була відбудована, щоб знову стати промисловою зоною міста і одним з найважливіших індустріальних районів країни, аж до 1989 року. Сьогодні індустріальний характер району майже відсутній, на місці колишніх заводів побудовано житлові будинки, ділові та сервісні центри, музеї. Те, що впадає в око сьогодні – це щільна забудова хмарочосами, яка отримала назву «Варшава Сіті». Тут ультрасучасна архітектура контрастує із залишками старої Варшави, з кам’яницями та кількома невеликими фабриками. Втім, це і є колорит цього району. Воля – це не лише архітектура та індустріальний дух. Воля також була місцем міграції людей різних релігій та національностей. Саме в цьому районі найбільш чисельними були єврейська, українська та караїмська діаспори. Слідуючи місцями, позначеними на карті, ви неодмінно натрапите на фрагменти, сліди складної і багатої історії Волі.

Скульптури з Каспшака
У вересні 1968 року було відкрито перше бієнале скульптур з металу. До участі у цьому мистецькому заході було запрошено 35 митців з Польщі та з-за кордону. Загалом було створено 60 вуличних скульптур. Більшість з них були розміщені вздовж вулиці Каспшака та доступні для огляду в русі, в той час як низка менших робіт розташована в парку ім. генерала Юзефа Совінського. Здебільшого скульптури були абстрактними та геометричними, але символом заходу став «Жираф» Владислава Даріуша Фрича. Крім того, більшість робіт мали ультрасучасний вигляд і були реалізовані у великих масштабах. Зараз у сквері полковника Пацака-Кузьмірського (між вулицями Вольська та Каспшака) можна побачити лише 10 скульптур, серед яких: «Жираф» авторства – Владислава Даріуша Фрича, «Авангард» – Броніслава Кубіца, «Композиція» – Тадеуша Сєклюцького, «Сталевий етюд» – Яна Яворського. Незважаючи на невелику кількість існуючих скульптур, це єдина у Варшаві галерея скульптур у публічному просторі, що демонструє, якою була сучасна польська скульптура кінця 1960-х років.
сквер полковника Пацака-Кузьмірського

Музей Волі
Перший музей у Варшаві, присвячений району міста, був створений у 1974 році в неокласичному палаці (збудованому в 1880 році) – названому палацом Сікорського (на честь його власника Олександра Сікорського). Музей є філіалом музею Варшави. Тут представлені тимчасові виставки, присвячені соціальній історії, історії культури або питанням екології та клімату. Крім того, в музеї проводяться численні освітні заходи та майстер-класи.
вул. Сребрна 12

МУРАЛИ ТА ГРАФІТІ:

«Гандзя Бандзя»
Так називається непримітний графіті спот у Варшаві. Водночас, це одне з найважливіших місць для варшавського, і не тільки, вуличного мистецтва. «Гандзя Бандзя» була заснована 1994 року і продовжує безперервно існувати донині. На невеликій стіні, що прилягає до музею Воля, регулярно з’являються нові графіті, виконані командами, визнаними у спільноті «райтерів». Варто регулярно відвідувати це місце, адже розмах і нова стилістика графіті вражає.
вул. Сребрна 12, з тильного боку музею Воля

мурал «Каменіцо»
На стіні зруйнованої довоєнної будівлі 2009 року було створено монументальний мурал «Каменіцо». Автор – Віктор Маліновський. Кам’яниця на вул. Валіцув 14 знаходилася на території Варшавського гетто. У цьому будинку жив відомий варшавський поет Владислав Шленгель. Будівля була зруйнована внаслідок вибуху бомби. Напис «Каменіцо» є грою слів, оскільки розділений на складові частини («камінь», «і цо»). Цей мурал є символічною відсилкою до трагічності цього місця – кривавої ліквідації Варшавського гетто, боротьби та придушення Варшавського повстання.
вул. Валіцув 14

мурал «Чистота це?»
Створено мурал на стіні будівлі Воєводської санітарно-епідеміологічної станції. Авторами муралу є група Twożywo (Кшиштоф Сідорек та Маріуш Лібель) – одна з найважливіших творчих груп у польському мистецтві на зламі 90-х та першого десятиліття 2000-х років. Характерною особливістю муралу на вулиці Желязна є гра з типографікою та її геометричними формами. Написи та окремі типографічні знаки вибудовують всю композицію. Мурал був створений у межах програми «Інше місто, інше життя», присвяченої процесам змін, що відбувалися у колишньому Східному блоці. Ключове питання про чистоту можна розуміти буквально, але також як метафору, що вказує на увесь час політичної трансформації в Польщі.
вул. Желязна, 79

Тибетська галерея
Монументальна галерея вуличного мистецтва, розташована під шляхопроводом на перетині вулиць Примаса Тисячоліття та Марціна Каспшака). Перші графіті створені у межах Фестивалю графіті 2009 року, який зібрав найбільшу кількість учасників – понад 100 осіб протягом трьох днів, серед яких були перехожі, молодь з навколишніх кварталів та варшавські політики. Натхненням для створення муралу також стало надання Далай-ламі звання Почесного громадянина міста Варшави. Відкриття відбулося за кілька днів до приїзду тибетського лідера до Польщі. З тих пір щороку в галереї створюються нові роботи, натхненні Тибетом.
кільцева розв’язка «Вільний Тибет», на перетині алеї Примаса Тисячоліття та вулиці Марціна Каспшака

ГРОМАДСЬКИЙ ПРОСТІР і ПАРКИ:

Європейська площа
Це наймолодша з варшавських площ, відкрита у травні 2016 року. Розташована в оточенні висотних будівель зі скла, алюмінію та сталі. Це своєрідний анклав у самому центрі Варшави. Та незважаючи на оточення, це все ж таки громадська площа. У своїй сучасній формі поєднує привабливу малу паркову архітектуру, зелені насадження та паркові меблі. Крім того, це жваве місце впродовж усього року завдяки різноманітним анімаційним заходам: концертам, кінопоказам, художнім виставкам.
Рондо Дашинськего, вхід з вул. Проста

Парк Мочидло
Також відомий як Мочидловська гірка, створений між 1962 і 1970 роками на місці колишнього сміттєзвалища і глиняного кар’єру. Перші проєктні роботи розпочала Аліна Шольц, одна з найвідоміших ландшафтних архітекторів Варшави та Польщі. Парк розташований на території масиву Коло і займає площу 20 га, між вулицями Деотими, Гурчевська, Примаса Тисячоліття та Чорштинська. На території парку є чотири чисті ставки, в яких влітку можна ловити рибу. Цінність цього парку полягає в різноманітності рельєфу та рослинності. На території парку розташовані дитячі майданчики та тренажерні майданчики під відкритим небом. Це один з наймальовничіших парків на Волі.

Ліс на Колі
Лісопаркова зона, розбудована вже у 20-х роках минулого століття. Сам ліс виник в долині річки Рудавки та болотах і заплавах, що колись її оточували. Поруч з Лісом на Колі розташовані два унікальні модерністські житлові комплекси – житловий комплекс ТОР (з 30-х років минулого століття) і житлово-будівельний виставковий комплекс БГК. Заходити до парку варто починаючи з вулиці Обозова. Цей парк являє собою цікаве поєднання насаджень спланованої та дикої зелені.

Парк Едварда Шиманського
Між вулицями Гурчевська та Вольська, заснований 1974 року. Архітекторами парку були Казімєж Козловський та Якуб Кшечковський. Цей невеликий парк межує з парками на Мочидлі та парком генерала Юзефа Совінського. Даний парк зазнав значної модернізації і сьогодні є цікавим поєднанням рекреаційного парку з системою алей, набережної зі штучною річкою, містками, фонтанами та оглядовими терасами. Додатково запроєктовано ставок. Для активних – нові велодоріжки та півтора кілометрова роликова доріжка з еластичним покриттям. Є тут і ролледром, а його синтетичне покриття також використовується для запуску літаючих моделей.

Парк ім. генерала Юзефа Совінського
Створений у 1936 році за громадською ініціативою Товариства друзів Волі. Це був один з найбільших новостворених парків. Його спроєктували Зигмунт Хелльвіг та Казімєж Козловський. Розташований на теренах Вольської редути (місце боїв Листопадового повстання 1831 року) та колишніх глиняних кар’єрів і цегельного заводу Меренгольца. Через рік після відкриття парку було встановлено пам’ятник генералу Совінському – кресало роботи Тадеуша Брейєра. У 1964 році його було розширено і побудовано амфітеатр, який після 2000 року покрили шатровим дахом на 4-х щоглах, що вміщує понад 2000 посадкових місць, де проводяться концерти і фестивалі. Парк межує з православним кладовищем та територією церкви Святого Іоанна Климака.

МІСЦЯ КУЛЬТУРИ І АКТИВНОСТІ:

Вольський центр культури (Wolskie Centrum Kultury, WCK)
Oдне з найцікавіших місць для культурної та громадської активності на Волі. Головний осередок знаходиться на вул. Дзялдовська 6, але до складу ВЦК входять чотирнадцять осередків у районі. Найцікавішими з них є Будинок культури на вул. Обозова 85, Відкрита колонія на вул. Гурчевська 15 та ПОЛЬСЬКО-УКРАЇНСЬКИЙ ЦЕНТР ВОЛЬСЬКА, Молодіжний клуб на вул. Вольська 46/48. ВЦК веде широку мистецьку, культурну діяльність, але також активно працює в галузі соціальної інтеграції, організовуючи майстерню, громадський сад чи пасіку.

ВУЛИЧНИЙ СПОРТ НА ВОЛІ:

Скейт-парк на Млинові на вул. Житня; KSS SkatePark на вул. Елекційна 19 – це одні з найбільших скейт-парків на Волі, призначені для скейтів, роликових ковзанів і BMX. Місця, які варто відвідати. Якщо ж замість трюків ви віддаєте перевагу більшим фізичним навантаженням, обов’язково відвідайте StreetWorkout на Ульрихові в парку Повстанців Варшави.

Варшавська Прага – місце з характером. Майже півтора століття це було окреме місто, яке лише у 1791 році було включено до складу Варшави. Воно завжди мало свій власний етос, правила та особливий міський фольклор. Сьогодні це привітне місце, добре сполучене лінією метрополітену М2. Простір Праги змінюється дуже динамічно. Тут все більше будується, з’являються цікаві ініціативи та паби, ревіталізуються історичні промислові об’єкти (наприклад, Конесер, Фабрика Очерету, Університет SWPS). Разом з тим, Прага зберегла свою специфічну атмосферу. У цій частині міста збереглося найбільше оригінальної довоєнної забудови, а це означає, що стара архітектура з її характерними двориками, які називаються «криницями» або дворовими капличками, присутня тут поряд із сучасними рішеннями. Культурний мікс, різноманітність мешканців, залишки все ще живого дворового фольклору, нові мистецькі та соціальні ініціативи – це велике багатство Праги.

Прага розділена на дві частини: Північ і Південь. Перша – більш мистецька, з незалежними художніми галереями, муралами та мультикультурним обличчям давнього міста – тут ти знайдеш Митрополичий собор святої рівноапостольної Марії Магдалини з куполом у формі цибулини та собор святого Флоріана з двома шпилями, а також будівлю єврейського молитовного будинку, в якому розмістився Музей варшавської Праги, силу-силенну пабів та музичних клубів. Прага-Південь , з іншого боку, присвячена спорту та відпочинку. Тут у нас є Національний стадіон PGE, на якому проходять матчі, великі концерти, а взимку працює льодовий каток. Саме тут починає свій шлях блискучий Виставковий канал, який вносить флору і фауну в середину міських забудов. Зрештою, пляж на віслянському узбережжі Понятівка та атмосферна Саська Кемпа, сповнена красивої архітектури та прихованих цікавинок.

Соляна градирня
Площу Галлера варто відвідати з багатьох причин: це одна з найзеленіших площ Варшави, оточена монументальною архітектурою. Тут знаходяться кав’ярні, художня галерея Pracownia Wschodnia, Мультикультурний центр, а також дружнє сусідське місце – соляну градирню. Біля неї можна посидіти, а ще краще прогулятися, бажано у вітряний і сонячний день. Сприятливий для здоров’я мікроклімат випромінюється на всю площу – градирня виконує роль гігантського повітряного фільтра, тому повітря тут може бути найчистішим у Варшаві! Відвідування в період з весни до осені, безкоштовно.
площа Галлера

вул. 11 Листопада, 22
Дворик, де зосереджене вечірнє життя району. Тут можна відвідати бари, послухати концерти, потанцювати всю ніч напроліт, а також побачити на стінах постійно мінливу картину варшавського вуличного мистецтва.

вул. Київська 11
Візаві зі Східного вокзалу Варшави ти побачиш один з найдовших будівель у Варшаві, відому також як «Довгас», «Цестода», «Деска», або «Такса». Має 508 метрів і аж 43 сходові клітини. У 70-х роках ХХ століття, коли вона була побудована, її називали квінтесенцією сучасності. З іншого боку, існує легенда, що вона була побудована для того, щоб приховати зруйновані будівлі старої Праги від очей пасажирів, які виходили з вокзалу. Будівля увійшла до анналів поп-культури після того, як з’явилася у кліпі Love Will Come Through (2003) шотландського рок-гурту Travis.

Капличка «Празька Мадонна»
Одна з багатьох капличок у Варшаві (найбільше їх на Празі!). Окремі каплички створювалися переважно під час Другої світової війни, коли мешканці шукали підтримки у своїй вірі. Статуї Марії або Ісуса Христа можна зустріти в багатьох двориках довоєнних будівель. «Празька Мадонна» Фелікса Гіцевича, щоправда, встановлена не у дворі, а на перехресті доріг. Вона була створена у 1908 році на внески празьких робітників, працівників фабрики емальованого посуду та металевих виробів, і мала на меті захистити фабрику від банкрутства. Як і багато інших капличок, прикрашена свічками та квітами, про свіжість яких дбають місцеві жителі. Занесена до реєстру історичних пам’яток.
вул. Зомбковська 54, ріг вул. Корсака

Музей варшавської Праги
Прага – характерний район. Вона має свої традиції, свій фольклор. Музей розташований у добре сполученій частині правого берега Варшави на вулиці Таргова. Це колишній єврейський молитовний будинок з добре збереженими, шанобливими, оригінальними настінними розписами. З тераси відкривається панорамний вид на квартал, що розвивається. Тут ти дізнаєшся про багатокультурну історію Праги та міський фольклор. Тут багато чого відбувається! Майстер-класи, пізнавальні прогулянки, міські ігри, кіно, майстерня художньої обробки шкіри та багато іншого. Варто ознайомитися з актуальною пропозицією заходів для сімей, молоді та дорослих. І не тільки на вихідних! Квитки можна придбати онлайн. Музей організовує екскурсії, адаптовані до потреб людей з інвалідністю.
вул. Таргова 50/52

Природній заповідник Ольшинка Гроховська
Колись загадковий. Його називали «ліс на корчах» або «ліс на воді» У міжвоєнний період тут побудували дренажний канал, щоб місцевість не перетворилася на заплаву. Сьогодні до заповідника можна дістатися рейсовим автобусом (521) або трамваєм (9 або 24) за 40 хвилин, відправляючись з центру. Ліс простягається між населеними пунктами Таргувек-Фабричний і Гоцлавек. Чудове місце для сімейних прогулянок, пізнавальних екскурсій, орнітологічних спостережень, пробіжок, їзди на велосипеді або прогулянок Шінрін Йоку. Унікальне насадження листяних дерев, вологі луки, вільхове болото і трав’янисті рослини. З птахів тут мешкають жовна зелена, дятел малий або шпак.

Музей неону
У сучасному комплексі Soho Factory знаходиться музей, в якому зібрані старі неонові вивіски, що колись сяяли на вулицях Варшави. Шукайте його в будинку 73, в колишньому зерносховищі. У роки трансформації неонові вивіски були демонтовані і знищені або забуті, але сьогодні мода на неони почала повертатися, і музей також доклав до цього зусиль. Це атмосферне, привабливе і фотогенічне місце – ти побачиш близько 100 оригінальних, вцілілих неонових вивісок. Завітай туди, щоб надихнутися насиченими кольорами та красивими шрифтами.
вул. Мінська 25

Празький парк
Цей парк має багату історію. Він був відкритий у 1871 році. Це було сучасне місце, яке пропонувало безліч розваг (кав’ярні, парк розваг з американською гіркою, парашутною вишкою, театром). Сьогодні він більше орієнтований на відпочинок та релаксацію. Це досі цікаве місце, яке є вестибюлем до Варшавського зоологічного саду. У парку встановлені наземні скульптури, що зображують тварин, серед яких феноменальний 13-метровий жираф, в плямистому корпусі з нержавіючої сталі якого в’ють гнізда птахи. Тут є дитячий майданчик, улюблена, популярна музична мушля і навіть занедбаний вольєр для бурих ведмедів із сусіднього зоопарку.

Ружицький базар
Знакове місце для клімату та фольклору Варшави. Базар був заснований у 1871 році празьким підприємцем, фармацевтом і власником аптеки. Тут зосереджувалася торгівля багатонаціонального Празького району. До Другої світової війни його обслуговували переважно єврейські купці. Був спалений під час Варшавського повстання. За комуністичних часів «на Ружиці» можна було отримати набагато більше, ніж у магазинах. Тут також велося життя злочинного світу і перепліталася безпосередньо з підприємницькою стихією. Сьогодні деякі з характерних будівель зазнали перепланування, але тут все ще можна відчути атмосферу старої Праги. Є ще дві речі, які варто зробити, поки ти тут: завітай до Фундації Зміна на вул. Бжеська 21, яка має тут читальний зал, та скуштуй легендарні пизи.
вулиця Таргова 54

Празькі озера
Варто почати з мальовничо вписаного в блоковий ландшафт парку на Балатоні, головною визначною пам’яткою якого є озеро та інфраструктура сприятлива для відпочинку – тераса, містки, пункти харчування, парк, пішохідні доріжки, дитячі майданчики чи волейбольний майданчик. Також можна здійснити морську прогулянку на катері. Балатон з’єднується Гоцлавським каналом з іншою водоймою між блоками – Гоцлавським озером. Саме тут починає свій плин Виставковий канал – неймовірно цікава та чарівна урбаністична ідея! 2-кілометрова смуга води приносить природну атмосферу в самісіньке серце житлових кварталів. Обов’язково прогуляйся її берегами, а також долучись до широкої смуги прекрасних сімейних присадибних ділянок! Канал з’єднується з третім озером зі списку – Каміонковським, де знаходиться прокат водного спорядження, паби, розарій, парковий водоспад і ставки парку Скаришевського.

ПРО АВТОРКУ:
Олександра Літоровіч – культурологиня, президентка Фонду Puszka, дослідниця вуличного мистецтва та мистецтва у публічному просторі. Засновниця Міжнародного конкурсу FUTUWAWA на найкращі ідеї для Варшави майбутнього, співавторка проєкту стосовно варшавських площ: www.placewarszawy.pl. Авторка книги про субкультуру хіпстерів. Співавторка багатьох дослідницьких проєктів. Викладає на аспірантській програмі «Міста і метрополії. Урбаністичні студії» в Інституті досліджень публічного простору та в School of Ideas USWPS.